Лікарня - місце, яке, зазвичай, викликає неприємні асоціації. Адже, погодьтеся, хворіти ніхто не хоче. А до медичного закладу потрапляють переважно маючи проблеми зі здоров’ям або відвідуючи там родичів чи близьких. Та й естетичний вигляд державних лікувальних установ частенько бажає кращого.
Так, нещодавно, Facebook облетіли світлини однієї з палат дитячого відділення Хмельницької міської інфекційної лікарні, що розташована по Сковороди, 17. Фотознімки в мережу виклала хмельничанка Ксенія Ярошок. Жінка потрапила до закладу зі своїм півторарічним синочком. За її словами, у хлопчика була висока температура і судоми. Медики прийняли маму з дитиною та поклали їх у стаціонар. Жах, за словами Ксенії, почався відразу за порогом палати. Жінка розповіла користувачам соцмережі, що знаходилася у “нелюдських умовах”. В доказ додала світлини зроблені в палаті, де її поселили.
Також Ксенія поскаржилася на “некваліфіковану допомогу” та “правила перебування” від санітарки. Допис відразу почали поширювати інші користувачі Facebook. А хмельничани ділилися власними враженнями від перебування в лікарні.
Після такого журналісти нашого сайту написали Ксенія та попросили детальніше розповісти про її перебування в медзакладі. Жінка почала від прибуття до лікарні. Розповіла, як її приймали та що вразило до глибини душі.
10 листопада моєму Тимофієві стало зле. Він знепритомнів, ми викликали швидку. Спочатку нас повезли в міську лікарню, потім звідти направили в інфекційну. Коли ми туди потрапили, Тимофієві поміряли температуру. Поставили діагноз ГРВІ. Лікар сказала, що це в нього така реакція на високу температуру. Нам запропонували відмову від госпіталізіції, але я злякалася, що це може повторитися. Тому вирішила залишитися. Нас повели в палату, коли я туди зайшла, відразу запитала чи є платні палати. Але тоді їх не було. Від нашої палати ми були в шоці. До мене підселили дівчину і її куртка лежала на тумбочці. Зайшла санітарка і сказала, “щоб тут цього не було”. Коли я запитала, куди класти речі, вона відповіла - “у ванну”. В палаті шафи не було. Санітарка сказала, що немає шафи, “бо діти будуть туди лазити”. Вона не розуміла моїх зауважень. Мити дитину сказали над унітазом. Я плакала багато, зайшла у ванну вмитися, а там навіть дзеркала не було. Був жахливий запах води. Плитка на підлозі піднімалася, матраси обгаджені, в плямах, провалюються. Ми переночували, а на ранок сніданок принесли дуже пізно. В мене дитина, зазвичай, встає у 8 годин. Він відразу хоче їсти, то сніданок нам принесли на початок 10-ї години. Їжа була жахлива, як помиї. Потім десь об 11-й годині до нас прийшла лікар. Вона послухала Тимофія, подивилася його горло і взяла кров на аналіз. Нам сказали, що результат буде аж на наступний день. ГРВІ вони лікували антибіотиками, його не лікують антибіотиками. Лікарка зробила призначення на три дні. Ми прийняли тільки дві дози, а потім ще тиждень лікували після цього дисбактеріоз. Я вирішила, що в цих умовах ми більше не можемо там перебувати і наступного дня поїхали додому, - розповідає Ксенія.
Після виходу з лікарні жінка написала скаргу в обласний Департамент охорони здоров’я. А її мама поскаржилася керівнику міського управління охорони здоров’я. Ксенія зазначає, що, ймовірно, буде звертатися до міського голови. Мовляв, кошти на туалети є, а на лікарню та гідні умови для дітей немає.
Вони перекидали відповідальність один на одного. Сказали, що ремонт в палатах робиться за спонсорські кошти. Письмової відповіді поки не приходило. Люди радять звернутися до мера. Кажуть, “смітники у нас роблять, туалети будують, а на елементарне увагу не звертають“. Дівчата, яких підселяли до мене - були в шоці. Вони не хотіли заходити туди навіть. Аналізи при поступлені не проводять, діагнози ставлять “на око”. Перекидають від лікаря до лікаря. Була там добу, а аналізи в дитини, крім крові не брали. Це називається, зайди туди і вийдеш з букетом. Тому ми вирішили лікуватися вдома. Приймали звичайні препарати і через 5 днів були здорові. Добре, що пішли, ато б нас там залікували, - говорить жінка.
Після спілкування з Ксенією, ми натрапили в соцмережі ще на один допис про інфекційну лікарню. Розмістив його на своїй сторінці у Facebook відомий у місті блогер Олександр Зорян. В ньому чоловік розповів, що умови в лікарні “спартанські”. Однак, на відміну від Ксенії, медперсоналом чоловік був цілком задоволений.
“Так от, ця обстановка могла залишити різні емоції, але усе виправили ЛЮДИ (усі літери великі), тобто працівники. Ми з дружиною були вражені доброзичливістю та добротою. Причому усіх змін. Я не знаю, коли відбулися ці зміни в працівниках комунальних медичних закладів, але оця людяність та доброзичливість нереально допомагають пацієнтам”, - йдеться у дописі.
Погляди хмельничан розділилися на два полярні табори. Тому журналісти vsim.ua вирішили відвідати інфекційну лікарню та перевірити в яких умовах там перебувають пацієнти.
Зустріла нас заступник головного лікаря медзакладу Нінель Марцонь. Ми одягнули маску та бахіли і пішли “на екскурсію”. Спочатку завітали до посту №1. Він знаходиться в інфекційному дитячому відділенні, де перебувала Ксенія Ярошок із сином Тимофієм. В ньому 11 палат. Розраховані вони переважно на 2 пацієнтів. Є палати з трьома ліжкомісцями та одиночні. Кладуть у них відповідно з поставленим діагнозом. Також на пості є окремі бокси з виходом на вулицю. Там лежать хворі, до прикладу, на кір.
Палата, у якій була Ксенія, також розрахована на двох пацієнтів. На час нашого візиту, вона не пустувала. Нещодавно туди заселили жінку з грудним немовлям. Вона саме годувала дитину, тому приміщення ми оглянули швидко, щоб не заважати.
В палаті було два ліжка. Біля кожного стояла маленька тумбочка для особистих речей. Поруч розміщувався стільчик. Додатково там стояло дитяче ліжечко. Шафи у палаті дійсно не було. Нінель Марцонь пояснила журналістам, що в інфекційній лікарні діють свої санітарні правила. Верхній одяг та сумки з речами забирає санітарка в окрему побутову кімнату.
Коли до нас поступила Ксенія з малюком, їх поселили саме в цю палату. Я не знаю, чому санітарка відразу не забрала у неї верхній одяг та речі, як ми це робимо зазвичай. Можливо просто замоталася. Ми вже провели з нею бесіду. Ремонт проведено косметичний. Що стосується матраців, то вони всі чисті. Вигляд у деяких дійсно не естетичний, але це не тому, що після кожного пацієнта матраци проходять дезкамеру. Всі з різними інфекціями поступають, тому постіль ретельно дезінфікують. Ось ці плями, які Ксенія демонструвала у дописі, це від прожарки. Ми поступово стараємося покращити їх вигляд. В багатьох палатах вже є чохли та наматрацники. Але все за раз ми придбати не можемо. Стільчик ми теж замінили. В нас нещодавно був ремонт і фарбою на нього покапало. Персонал не встиг прибрати. Не було однієї дверцяти у шухлядці. Вона була саме у ремонті. На жаль, в нас меблі такі, що час від часу потребують ремонту, - розповідає Нінель Марцонь.
В інфекційній лікарні кожна палата має окремий санвузол. Нінель Марцонь пояснює, що саме на сантехніку лікарня витрачає значні кошти, адже санвузол для кожної палати має бути індивідуальний. Сама ванна кімната досить простора. В ній є унітаз, рукомийник та ванна. В палаті, де лежала Ксенія, остання не була підключена через поломку. З кранів тече, як холодна, так і гаряча вода.
Ванна тут була не підключена, бо сток зламався. Ще не встигли замінити. Однак в той момент вона Ксенії не дуже була й потрібна, бо з температурою, яка була у Тимофія, дитину купати не можна було. Я не скажу, що в нас все ідеально. Грошей на нові меблі бракує. Наші заввіділення виходять з положення, як можуть. Є у нас креативщики ще ті. Перетягують стільчики, власноруч фарбують стіни та наносять на них яскраві малюнки, щоб дітям не було так сумно в лікарняних палатах. Фінансує нас частково місто, частково область. На початку року з міста виділили 400 тисяч, так ми на них замінили повністю санвузли. Область додала ще 100 тисяч гривень, так ми купили трохи нових матраців, нові подушки та постільну білизну. Не можу сказати, що нам нічого не виділяють. Ремонти робимо поступово, що перше по необхідності, - зазначає лікарка.
Разом із завідуючою ми пройшлися ще кількома постами. В одному з них, нас зустріла завідуюча Лариса Іванівна. Це саме про неї Нінель Марцонь говорила “креативщики ще ті”. При вході нас чекав сюрприз із позначкою “Wi-Fi”. Лариса Іванівна розповіла, що провели його власними силами, щоб малеча могла дивитися мультики. За дверима був ще один сюрприз. Кожна стіна тут походить на фотозону. Розмалювала все Лариса Іванівна власними руками.
Палати тут практично нічим не відрізняють від палати, в якій перебувала Ксенія. Хіба, що стіни в них теж оригінальні. То на них бджілки літають, то соняхи цвітуть. Також в цьому пості вже є наматрацники. Журналістам показали, як вони виглядають. Та що ховається під.
Майже всі матраци у плямах від прожарки у дезкамері. На одних їх більше, на інших менше. Чохли в даному випадку ховають все не гарне та надають постілі естетичного вигляду. Палати чисті. Щодня, за словами, Нінель Марцонь, вони проходять кварцування. Наповнення стандартне: ліжко, тумбочка, стільчик. В боксах додатково є стіл. Також вони мають окремий вихід на вулицю.
Нінель Марцонь показала і кабінет завідуючої відділення та ординаторську. Обстановка там також стандартна: старенькі диван, стіл та шафа з документами. В ординаторській ми зустріли лікарку, яка приймала і вела сина Ксенії Тимофія. Медик розповіла, що тато хлопчика зустрів її “компліментами” ще з порогу.
Поступили вони до нас на “швидкій”. Попередньо їх проконсультували у міській дитячої лікарні. Зі слів батьків, там медична допомога не надавалася. Хлопчика у відділення принесли на руках у напівсонному стані. Стан його був середньої важкості. Тато благословив мене ще з погору. Вживав ненормативну лексику, розмовляв грубо і на підвищених тонах. Йому не сподобався мій вік, відразу дав мені негативну оцінку, як спеціалісту. Я намагалася його заспокоїти. Пояснити, що стан дитини не важкий. Що ми надамо йому всю допомогу. Він не звертав увагу на те, що я говорю. Далі вийшов у коридор, почав кудись дзвонити, кричав в телефоні, що зараз всіх підніме на ноги. Мамі навпаки було соромно за таку поведінку чоловіка. Що всі тут не такі. Вона перепрошувала, казала, що він просто перехвилювався. Я оглянула дитину, призначила всі необхідні маніпуляції. Дитину доставили у відділення, поставили катетер, він отримав інфузійну терапію. Спала температура і дитині відразу стало краще. Зранку температури в хлопчика не було. Ми залишили баночки, щоб мама зібрала аналізи, але вона цього не зробила і повідомила мене, що йде з лікарні. Вона написала розписку, що йде під свою відповідальність. Забрала Тимофія і пішла. Ми зробили аналіз крові йому. То вона навіть не перезвонила, щоб дізнатися результати. Згодом з’явився цей допис у соцмережах керівництво викликали в департамент. Ми чекали щось подібного, бо тато кричав, що буде дзвонити на гарячу лінію через матраци, - пояснила лікар-інфекціоніст Олександра Дімітраш.
Зі скаргою Ксенія Ярошок звернулася в міське управління охорони здоров’я та Департамент охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації. Поспілкувалися з їхніми керівниками і журналісти vsim.ua.
В обласному Департаменті пояснили, що умови в лікувальних закладах далекі від європейських. Там зазначили, що фінансування від держави мізерні, відтак створити ідеальні умови не можуть.
Інфекційна лікарня є міським закладом. Фінансується через обласний бюджет, а за утримання платять із міського. Тобто покращення матеріальної бази - це функції міського бюджету. Я не керівник того закладу, але хочу сказати, що міська влада дає кошти на придбання обладнання, інвентаря. Пріоритет віддають саме цьому. Я вважаю, що в даному випадку це дійсно важливіше. При цьому інфекційна лікарня - це заклад, який відзначається дійсно професіоналами. В цьому я переконалася на власному досвіді, коли захворіла і потрапила до них, - зазначила заступник директора Департаменту охорони здоров’я ХОДА Тетяна Косовська.
А от в міському управлінні пообіцяли, що незабаром інфекційну лікарню чекають позитивні зміни.
Наразі лікарня виконує функції обласної. Відтак фінансується за кошти держави. Як самі розумієте, їх бракує. Місто виділяє на медицину більше. Незабаром ми плануємо перетворити інфекційну лікарню в міський комунальний заклад. Тоді вони отримають фінансування з міського бюджету і можна буде сподіватися на позитивні зміни в плані облаштування та ремонтів, - розповів директор Департаменту охорони здоров’я ХМР Борис Ткач.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouT
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Оксана Марчук
Не буду писати нічого поганого. Я описала факт.
Мастер Автополив
Анастасия Горчица
Лікар який лікував сина ,була молода але досвідчена.!Лікувала нас добре.
Харчування як на дієту ,то було все свіже і доволі непогане на смак.
Також не сподобалась ситуація,коли кололи катетер дитині в руку ,то забирали від мами.В дитини в 1,8 р. був жахливий стрес...і кричав не своїм голосом.Це було жахливо.
Olga Pyura-Galas