«Укртелеком» намагається врятувати вуличні апарати зв’язку. З таксофонів на стаціонарні номери дзвонять безкоштовно. Але за останні 10 років і домашніх телефонів поменшало вдвічі. Чому ж тримаються за «пережитки минулого», дізнавалися журналісти «ВСІМ».
- Таксофон? Ні, років 10 не користуюся, - посміхаючись, відповідає журналістам Тетяна Ільчук. – У мене вдома навіть телефону немає. Мабуть, і дзвонити на стаціонарний немає й кому.
Нині важко уявити життя без мобілки, яка завжди під рукою. А ще більше 15 років тому ледь не на кожному кроці у Хмельницькому стояли вуличні телефонні апарати. До них навіть шикувались у чергу. З появою мобільних, які ставали все популярнішими, вуличні таксофони поступово відійшли на другий план. І хоча оператори на той час виставляли захмарні тарифи на мобільний зв’язок, попит зростав.
Зарядка замість трубки
Зараз у Хмельницькій області нараховується 192 таксофони, трохи більше ста – в обласному центрі. Більше 2 років тому «Укртелеком» перестав тарифікувати місцеві дзвінки з вуличних телефонів, однак попит на них не зріс. Адже хмельничани перестали менше користуватися і домашніми телефонами. Якщо у 2005 році стаціонарним зв’язком користувалось майже 240 тисяч хмельничан, то зараз таких є лише трохи більше 145 тисяч. На вулиці таксофонні будки молодь навіть не помічає. Коли запитуємо, чи користуються, кажуть – «ми навіть не знали, що вони досі працюють».
На Проскурівській журналісти «ВСІМ» опитали перехожих. Більшість запевняє, що таксофонами не користуються давно, тому що у всіх є мобільні, навіть у бабусів з дідусями. Тому пропонують замість трубок встановити пристрої для підзарядки смартфонів.
Безкоштовно і без картки
У 2005 році в області налічувалось майже 1,5 тисячі таксофонів, а вже у 2010 році їхня кількість зменшилась вдвічі. Ця мережа поступово стала неприбутковою, а «Укртелеком», який і тримає вуличні апарати зв’язку, запровадив безкоштовні дзвінки з таксофонів на стаціонарні номери. Без кратки. Тому на підприємстві мережу знищувати найближчим часом не планують. У компанії запевняють - споживачі фіксованої телефонії активно користуватимуться безкоштовними автоматами на всій території країни.
- Послуги таксофонів все ще затребувані, про що свідчить статистика по користуванню ними. Звичайно, популярність дзвінків з таксофонів суттєво знизилася. Тому зараз таксофони розташовані здебільшого в громадських місцях, де є велика кількість людей і, відповідно, потенційний попит на дану послугу. Це вокзали, пляжі, центральні і спальні райони міста, торгові центри, лікувально-оздоровчі заклади тощо, - розповідає «ВСІМ» директор з корпоративних комунікацій ПАТ «Укртелеком» Михайло Шуранов.
Довідка «ВСІМ»
Крім нетарифікованих дзвінків на місцеві номери з таксофонів надаються безкоштовно, без використання таксофонної картки, дзвінки:
- на екстрені служби: 101, 102, 103, 104 (пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійна служба газу);
- номера послуги 800 (формат набору номера 0-800-ХХХХХХ).
Для міжміських і міжнародних дзвінків потрібно використовувати таксофонну картку або картку «Всесвіт плюс». Вони платні і мають термін дії.
Трішки історії
Телефонний зв’язок в Україні почав розвиватися ще в 1886 році. Саме тоді в Києві була відкрита перша телефонна станція. Спочатку вона обслуговувала 88 абонентів, через чотири роки кількість щасливчиків досягала 296, а у всіх поштово-телеграфних установах міста відкрилися розмовні пункти.
У 1914 році було встановлено 8 вуличних телефонних будок. Правда, користувалися ними лише вершки суспільства, оскільки діяло правило передоплати: за 3 хвилини розмови — 15 коп., а в ті часи це була чимала сума.
За часів СРСР, з 1969 року, почалась ера таксофонів АМТ-69.Відтоді вони стали доступнішими. У 1995 році Укртелеком ухвалив рішення про введення на Україні таксофонної картки. За замовленням компанії в Мінську (Білорусь) на заводі “Інтеграл” був спроектований блок, яким замінили жетоноприймач. Це була електронна плата, яка кріпилася на старому блоці таксофона АМТ-69. В 1995 р. в Одесі був створений завод ТОВ “Телекарт”, який спільно із заводом "Інтеграл" за допомогою підприємства "Квазар-Мікро" (Київ) став випускати перші картки України.
3 березня 1999 року Кабінет Міністрів України підписав відповідний документ про заміну застарілих таксофонів АМТ-69 і введення як оплати за послуги зв’язку єдиної таксофонної картки.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.