Занзібар. Ананаси — на городах, шоколад — на деревах

Поторгувавшись щодо вартості квитка — на Занзібарі так можна — я заплатив 50 грн у перерахунку на наші гроші. Це — за саму екскурсію і частування різними екзотичними плодами. Зрештою, місцевий хлопчина, який ходив разом з нами, подарував мені ще й сплетені із зеленого литя шапки, як у “короля Джуоіана” з мультика “Мадагасар”.

Так от, гуляючи цією плантацією, я переконався, що ананаси справді ростуть на грядках, майже як буряки. Ну, як ростуть у джунглях банани, кокоси чи апельсини я бачив на Мадагаскарі. Але город ананасів — уперше. Дуже красивими, як виявляється, є квіти дерева какао, з плодів якого роблять шоколад. Вони дуже маленькі і ростуть прямо зі стовбура й товстих гілок. А от ваніль, яку до нас везуть теж із Африки, насправді є нещадним вбивцею дерев. Рослина, з якої виготовляють цю приправу, обвивається навколо маленького деревця та випиває його соки.

Та цікавими є не лише рослини, а й працівники ферми. Невисокий хлопчик Джексон у яскраво-червоній футболці. Обв’язує свої ноги мотузками. Тоді, спираючись на свої тенета, інтенсивними ривками видряпується на голий похли стовбур пальми висотою з п’ятиповерхівку. За допомогою мачете Джексон зрізає декілька кокосів та спускається вниз. Довгим ножем робить у плоді отвір і частує мене соком.