“Стільки крові за день я давно не бачив”: бойовик медик розповів як рятував людей під Слов’янськом

Тут і далі фото зі сторінки 106-ї бригади тероборони ЗСУ з Хмельниччини

• Надавати медичну допомогу під час обстрілів вкрай важко.

• Та медик-тероборонівець Олександр Арипчук не спасував перед труднощами.

• Він розповів про атаку росіян та бійців, яких довелось рятувати просто на полі бою.

Олександр Архипчук воює в складі одного з підрозділів Хмельницької окремої бригади територіальної оборони. Сашко — бойовий медик. Наразі він перебуває на фронті, у районі виконання завдань. Його історію розповідають на сторінці 106-ї бригади тероборони Збройних Сил з Хмельниччини. 

Почалася атака орків

Військовослужбовець Архипчук згадує про один із боїв. Він трапився у травні цього року. Тоді Сашко разом з групою бійців перебував на позиції у районі міста Слов’янськ, на Донеччині. Боєць каже, того дня росіяни відкрили артилерійський вогонь.  

— Безперервно працювала ворожа артилерія, а потім почалася атака орків і по наших позиціях почали бити ще й танки, — згадує Олександр. 

Одразу ж з'явились перші поранені та загиблі. Медик почав надавати допомогу, але, зізнається, під час обстрілу це було не просто.

— Близько одинадцятої години ранку – потужне влучання міни поряд, і ось до мене приходить перший поранений: в нього на правій руці п’ятий палець тримається лише на розгиначах і шкірі, плюс рвана рана гомілки… Наклав шину зробив туге бинтування кисті та гомілки, ввів знеболююче. Згодом перевірив – ознак кровотечі вже немає…— розповідає чоловік.

Поранений за пораненим

Відпочивати було ніколи, бо за 10 хвилин одразу прибіг другий поранений. 

— В нього кровотеча з вух та носа, блювання. Ще й додатково пошкодження м'яких тканин лівої гомілки. Погана ознака, думаю, оглядаючи пораненого, можливий перелом носових кісток, та щелепи. Виконав передню тампонаду носових шляхів, бинтування рани, ввів знеболююче… — продовжує розповідь медик. 

Далі – знову поранений. У того були порвані м’язи на лівому плечі та плечова артерія. Рану довелось зашивати на місці, бо через сильну кровотечу військовий міг не доїхати до госпіталя. Тоді він надав екстрену допомогу п'ятьом пораненим. 

— Стільки крові за день я вже давно не бачив… Дуже шкода загиблих, але їх не повернеш. Але всі поранені, яким я зміг надати посильну медичну допомогу, будуть жити і скоро знову стануть у стрій, — впевнений Олександр. 

Він додає, повертаючись на місце дислокації, весь у крові та болоті, медик вперше відчув гордість за свою роботу, за “свій маленький внесок у перемогу”.

Нагадаємо вам історію тендітної жінки Тетяни Гайдамашко. Вона воює в 3-й Залізній танковій бригаді. Тетяна — військовий лікар і мама 6-річної донечки. Хоробра жінка вже має медаль “За врятоване життя” від президента. Про своє життя та службу в танковій бригаді розповідає в матеріалі Рідні були в шоці: хмельничанка розповіла як стала військовим лікарем.

Прочитайте також про Діану Кукурудзяк. Це старша бойова медикиня 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Відважна дівчина попри відмови батьків підписала контракт із ЗСУ. Діана розповіла як на її очах російський танк розстріляв медичний "Hummer”, як мало не потрапила в полон та просиділа в ямі майже добу. Ця історія розчулить до сліз. Читайте її в матеріалі “Наді мною літали кулі й свистіли снаряди”: медикиня з Хмельниччини розповіла як пережила пекло на війні

Читайте також:

• Хмельницький танкіст збив ворожий гелікоптер зі “Стінгера” (ВІДЕО)

• Бійці танкової бригади з Хмельниччини показали як знищують ворогів на передовій (ВІДЕО)

• "2 наших танки проти 22 ворожих": танкіст Віталій Хоптяр розповів як нищить ворогів на передовій

• “Татусю! Як сильно тебе не вистачає”: харків’янин перевіз родину на Хмельниччину і пішов з сином воювати

• “Я не знаю, що таке страх в бою”: історія командира 3-ї танкової Романа Шеремета

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.