“Я не знаю, що таке страх в бою”: історія командира 3-ї танкової Романа Шеремета

• Військовий мешкає у Ярмолинцях.

• Разом із своєю бригадою пройшов чимало гарячих точок від 24 лютого. 

• Він розповів, як потрапив до війська, що для нього найважче на війні та про що мріє після нашої перемоги.

Роман Олександрович Шеремет — командир 3-ї окремої танкової бригади, полковник. Військовий має чимало бойових нагород, він повний кавалер ордену Богдана Хмельницького. Чоловік пройшов зі своїм підрозділом бої на Київщині, Харківщині, Донбасі та Запоріжжі. Свою історію хоробрий захисник розповів на сторінці бригади у Фейсбук. 

Як став військовим

Роман Шеремет розповідає, що про військову службу мріяв із дитинства. Хлопець сам родом із села з Черкащини. його батько був трактористом. Він йому й привив любов до техніки. Батько вчив, а син навчався. 

— Тяжіння було до техніки, до вправності, мабуть, тому й вибрав танкові війська, – зізнається Роман. 

Окрім техніки, серце бійця тяжіло й до війська. Він пройшов увесь шлях військовика – від строкової служби, контракту із ЗСУ, школи прапорщиків у «Десні» – і зрештою закінчив Військовий інститут танкових військ у Харкові. Відчував, каже, що життя, набере обертів, якщо пов’язати його із військом.

У селищі Гончарівському на Чернігівщині формувалася 1-а окрема Сіверська танкова бригада. В ній служив наш військовий. Саме тут він одружився, створив власну сім’ю. 

Роман пройшов шлях від лейтенанта до комбата і начальника командного пункту. А в 2021-му був призначений командиром 3-ї окремої танкової бригади. Пунктом постійної дислокації бійця стали Ярмолинці на Хмельниччині. Саме тут разом із дружиною виховують двох дітей. Заради них нищить ворога відважний захисник. 

— Ми воюємо за наших дітей. Саме діти – це точно мій найбільший здобуток у житті. Виховуємо з дружиною сина і дочку. Виховуємо як патріотів, щоб у дітей було розуміння, в якому часі ми живемо, за що боремося, які цінності сповідуєм, – каже танкіст.

“Найважче — втрачати людей”

Полковник Шеремет зізнається, ще до 24 лютого було зрозуміло, що треба бути готовими до нової фази агресії завжди. Тож кадрована бригада Романа з початком повномасштабної війни оперативно сформувалась у повному складі. Полковник наголошує, що підібралася якісна, надійна команда. Відтак, військові перейшли до бойових завдань швидко та впевнено.

Бригада стала на захист Батьківщини на Київському, Ізюмському, Харківському, Слов’янському, Запорізькому напрямках. Його накази виконуються з напів слова. Сказано – зроблено.  Точно, оперативно.

— Наші завдання зрозумілі. Це – знищення ворога, звільнення українських земель від нападника, недопущення його дальшого просування, – пояснив командир.

Чоловік зізнається, на передовій страху не місце. Згадувати, що саме відчував під час бою з ворогом, треба вже після нього: 

— Коли виконуєш бойове завдання, не треба думати про страх, допускати його до себе. Тому я не знаю, що таке страх на полі бою. Він, звісно, прийде. Але вже після виконаного завдання. І це нормально. Проте в жодному разі не можна, щоб він з’явився перед боєм чи під час нього.

Роман Шеремет каже, зі всього, що трапляється на війні, найважче для захисників — втрачати побратимів. Навіть, якщо ти не встиг всіх добре вивчити. 

— Це болісно, важко, – твердить Роман Олександрович. – Звісно, за короткий час неможливо вивчити всіх досконало. Доводиться вивчати особовий склад, так би мовити, на марші. Командири повинні розуміти потреби і можливості військовослужбовців. Адже дехто береться до виконання бойових завдань з усмішкою, а дехто і з панікою. З тим треба давати раду.

Ділиться танкіст і своїми мріями. Їх небагато: перемога і відпочинок із побратимами. 

— Моя мрія – це наша велика Перемога. А потім можна дати широкий клич: усім на берег – з вудками, рибалити, відпочити. Можна і з кріслами та мангалами… І, якщо серйозно, тоді й можна буде обміркувати питання, які не могли вирішити під час війни, — задумується полковник

“Один командир у полі не воїн”

У Романа Шеремета є чимало бойових нагород. Нагадаємо, він — повний кавалер ордену Богдана Хмельницького. Так, орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня захисник отримав ще 2018 року. А ІІ і І ступенів – уже під час повномасштабної війни, у 2022. Та своїми нагородами не вихваляється, каже, це заслуга його бійців. 

— Усі нагороди офіцера – це нагороди всіх військовослужбовців. Один командир у полі не воїн, – говорить полковник.

А нещодавно Роман Шеремет вручав нагороди й своїм бійцям — розвідникам 3-ї танкової. Серед них — ордени Богдана Хмельницького ІІІ ступеня і медалі "Захиснику Вітчизни":

Друзі та знайомі пишаються знайомством із Романом та його родиною і всіляко підтримують захисника у коментарях:

На фото: полковник Роман Шеремет нагороджує побратимів із 3-ї танкової на передовій:

Радимо прочитати історію харків’янина Романа, який перевіз родину з Харківщини та пішов разом із сином воювати. Тепер донька Настя пише таткові на фронт листи, від яких неможливо не розплакатися, а боєць шле дружині світлини з букетами квітів. Історію хороброго чоловіка читайте в статті “Татусю! Як сильно тебе не вистачає”

Нагадаємо вам ще історію одного із бійців 3-ї танкової Валерія Жуковського. Військовий розповів як пішов на фронт та за що воює. А також про власну трагедію. Детальніше читайте в матеріалі Як живуть та воюють танкісти: історія Валерія Жуковського з Шепетівки.

А бригадиром 3-ї танкової є молодий 21-річний юнак Віталій Тимощук. Хоробрий військовий розповів про власні здобутки на війні та як вдалось поцупити ворожу техніку з-під носа росіян. А британський телеканал навіть зняв про нього сюжет. Про це можна прочитати у матеріалі Британські Sky News зняли сюжет про 21-річного танкіста з Хмельниччини. 

Воює в танковій бригаді і тендітна жінка Тетяна Гайдамашко. Вона — військовий лікар і мама 6-річної донечки. Хоробра жінка вже має медаль “За врятоване життя” від президента. Про своє життя та службу в танковій бригаді розповідає в матеріалі Рідні були в шоці: хмельничанка розповіла як стала військовим лікарем

Читайте також:

• Бійці танкової бригади з Хмельниччини показали як знищують ворогів на передовій (ВІДЕО)

• Замість випускного — дрон для військових: вчителька та школярі зібрали на “пташку” для ЗСУ

• Іноземці вражені танкістами з Хмельниччини (ВІДЕО)

• “По формі воронки можу встановити тип ракети”: вибухотехнік з Хмельницького розповів як зачищав Київщину

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.