Хмельницький полігон твердих побутових відходів розташований за адресою проспект Миру, 7. Багато хмельничан про нього чули. Та не всі бачили. Адже просто відвідати його заборонено - це об’єкт підвищеної небезпеки. Ми зробили для вас фото-, відеорепортаж про те, як “живе” сміттєзвалище з тисячами птахів й десятками собак.
На вході на територію - охорона. Пройти на сміттєзвалище не так і легко. Питають посвідчення журналіста. Після цього пояснюють, що це небезпечно. В першу чергу, через високу температуру повітря - сміття може загорітись у будь-який момент. Не можна й підходити близько до краю. Хоч, гора зі сміття щільно втрамбована грунтом, її “схили” можуть бути рихлими.
На території, як у музеї, розставлені “знахідки” - старі дитячі іграшки, дерев’яні рами, дзеркало та кабіни оглядового колеса.
Гортайте галерею
Від низу до верху - широка, утрамбована землею, дорога. Це для того, аби могли вільно заїжджати вантажівки. За дві години було понад десяток машин, з заповненими причепами. Тут сміття, не сортують, це категорично заборонено. Відходи виділяють гази, якими шкідливо дихати.
Пандемія коронавірусу вплинула і на наш полігон - до березня 2020 року тут працювали роми. Їхня кількість була близько сотні. Вони сортували скло та ПЕТ-пляшку. Та через карантинні обмеження, їх тоді вивезли за місцем проживання. Координатор проєкту офіс “Розумне довкілля. Хмельницький” Іван Підопригора пояснює:
У першу чергу нам потрібно думати про людей, їхнє благополуччя та умови праці. Вони працювали на полігоні під відкритим небом - так не може бути, це неправильно. Вони працювали, як наймані працівники в приватних підприємців, у двох компаній, які сортували там скло і пет. Вони сортували для них, пресували там і просто продавали вторсировину. Для міста це було добре, тому що частину відходів з полігону забирали, відповідно їх не так і багато було, а для підприємців - це дохід, - розповідає Іван Підопригора.
Полігон створили стихійно, ще в 1965 році. На цьому місці був глиняний кар’єр. Головний інженер офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” каже, тоді жодного проєкту сміттєзвалища не робили, а просто на купу звозили сміття.
У ті роки ніхто не задумувався над тим, що треба робити дренажні системи, стоки, стоки фільтрату. Зробили просто і сипали-сипали, і насипали. Тоді над сортуванням ніхто не задумувався. Як було при радянській владі: “Наша страна большая, нам хватит всем”. Зараз почали задумуватися над сортуванням, не прийманням токсичних відходів. Бо є утилізаційні заводи. Тут приймають тверді побутові відходи - це те, що господиня винесла у себе в мішечку, от воно і прибуває сюди. Зараз над тим працюють, щоб кожна людина сортувала - пластик, скло, папір. Якби все було окремо, то не були би такі гори сміття, - головний інженер “Розумне довкілля. Хмельницький” Василь Каськов.
Кожні два з половиною метри сміття засипають землею (до 30 см). Це зменшує виділення шкідливих газів. Крім того, грунт ущільнює і туди не потрапляє кисень. Землю привозять з усього міста, спеціальна техніка її утрамбовує.
Коли тут ще працювали роми, вони не раз знаходили великі суми грошей, по 20 - 30 тисяч гривень, а також золоті речі - сережки та ланцюжки. Такі скарби залишали собі, а документи повертали власникам.
На сміттєзвалищі категорично заборонено сортувати. Це об’єкт підвищеної небезпеки. Тут є велика кількість виділення газу. В нас спрацює електростанція на цьому біогазі, яке звідси витягують. Якби не було цієї станції, то він міг би зірватись. Це бомба уповільненої дії. Приклад тому є львівський полігон - там половину відірвало через той газ. Органічні речовини, хімічні, особливо коли піднімається температура, воно вступає в реакцію. Найбільше виділяють органічні речовини, наприклад, листя можуть вивезти. Вони дають температуру градусів 50, тоді виділяється СО2. Раніше він постійно горів. Зараз теж деколи може піти вогонь, але все дуже легко гаситься. Бо дуже багато газу забирається, а залишається мало. Працює потужна станція на 800 кіловатів, вона працює цілодобово. Ви уявіть скільки витягує газу, щоб полігон не зірвало, - розповідає інженер.
Василь Каськов каже, мають у планах зробити майданчик біля полігону для сортування негабаритних твердих побутових відходів. Це шафи, тумбочки, дивани та інші меблі. Їх можна розібрати окремо на дошки та тканину й спресувати їх, аби зменшити в об’ємі. Чоловік і сам почав сортувати, каже, це найкраще, що могли б зробити хмельничани для сміттєзвалища.
Я купив собі два контейнери, поставив вдома на балконі. Найбільше, я побачив, що в нас поліетилену, пластикових пляшок і органічних відходів. Якщо відкладати поліетилен, ПЕТ-пляшки та скло, то виносите набагато менше сміття. Те, що на балконі можна збирати тиждень і воно не дає ніякої шкоди, головне помити перед цим. Воно собі стоїть і не тхне, і не виділяє нічого. А в основний смітничок збираєте органічні речовини. До того ж, вони піддаються компостуванню. Якби так кожна сім’я робила, то було би чудово, - розповідає чоловік.
На сміттєзвалищі чого тільки немає. Найбільше видніється поліетилен, пластмаса та текстиль. В тиждень сюди завозять близько 2 тисяч тонн сміття. За рік - близько 100 тисяч тонн відходів. З 2017 року по 2020 показник за рік збільшився на 14 тисяч тонн. Про це журналістці vsim.ua розповів Іван Підопригора.
Ми почали зважувати відходи на полігоні після того, як встановили ваги автомобільні. Після цього почали зважувати кожний автомобіль, який доставляє сміття на полігон. Відповідно в 2017 році, якщо ми зафіксували близько 92 тисяч тонн, то за 2020 рік в нас було 106 тисяч тонн. Збільшується кількість відходів, тому що росте популяція в місті, тобто кількість населення збільшується. Люди, можливо, стають краще жити, більше товарів купують, відповідно більше викидають, Збільшується кількість сфер послуг, можливо збільшується кількість пакування. Такі фактори можуть впливати.
Сьогодні у Хмельницькому сортують скло та ПЕТ-пляшку. Відповідно, цих відходів на полігоні поменшало.
“Спецкомунтранс” збирає по місту відходи та привозить на полігон. У нас є два підприємства, які окремо складають ПЕТ та скло, вони на сміттєзвалище не потрапляють. Зараз майже на кожному майданчику в місті є ці контейнери. Ми бачимо на сьогодні, що вони заповнені, люди кидають, доволі гарно сортують. Якщо судити один контейнер, то до 95% якісної сировини, - говорить координатор проєкту.
Кількість відходів залежить від пори року. Спеціалісти офісу “Розумне довкілля” зафіксували два піки - навесні та восени.
Навесні кількість сміття збільшується через те, що люди прибирають, відповідно кількість зелених відходів збільшується. А восени, після літнього сезону, також овочі, городи, кавуни. Люди більше викидають органіки - каже Іван Підопригора.
Вперше, з 1965 року, провели морфологічний аналіз відходів у 2017 році. Тоді виявили, що на полігоні найбільше органіки - це близько 43,65%, це рослинна, та не рослинна їжа. На другому місці скло та кераміка - 13,8% . ПЕТ-пляшка - 4,7%.
Провели аналіз, тому що ми напрацьовували плани взагалі з поводженням з відходами. Потрібно було зрозуміти про який завод ми можемо думати, який буде переробляти. Тому що, щоб переробляти відходи потрібно зрозуміти які це відходи. Таке дослідження коштує близько 150-200 тисяч гривень. Така була вартість у 2017 році. Можливо зараз дещо дорожче. В ідеалі такі дослідження потрібно проводити раз на рік, щоб дійсно моніторити ситуацію. Ми зараз працюємо з нашими французькими консультантами, відповідно, якщо вони рекомендуватимуть оновити ці показники, то будемо проводити морфологію ще раз.
Органічні відходи - 43,65
Скло та кераміка - 13,8
Будівельні та ремонтні відходи - 11,93
Пластмаси - 10,04
Картон та папір - 9,34
Несортований залишок - 4,16
Великогабаритні відходи - 2,5
Резина та шкіра - 1,75
Небезпечні відходи - 1,31
Метали - 1,2
Відходи електронного та електричного обладнання - 0,31
Якщо порівнювати 2017 рік із 2021 роком, то скоріш за все, впало скло, ПЕТ-пляшка - так, як ми їх сортуємо. Щодо інших відходів важко сказати. Металів дуже мало. ПЕТ-пляшки теж малий показник. У нас в основному на полігон потрапляють відходи, які вже нікому не потрібні. Я завжди кажу на презентаціях, що українці - це заощадливі люди. Вони просто так не викидають відходи, вони їх краще десь у гараж поставлять, онукам чи правнукам передадуть щось.
Хоч якусь кількість органіки з’їдають птахи - це небезпечно і для них, і для людей. Вони можуть переносити хвороби.
Я думаю, що птахи на полігоні - це тільки мінус. Якраз через те, що вони з’їдають якусь частину відходів, вони можуть розносити бактерії та хвороби. Світова практика показує, що полігони треба накривати. Де доступу ніяким тваринам немає, щоб ніхто нічого не їв звідти й нічого не підхопив.
На полігоні в 2018 році встановили двигун, який переробляє звалищний газ на електроенергію. До цього було в рази більше пожеж, адже небезпечний газ накопичувався. Встановила обладнання приватна компанія. Вона платить КП “Спецкомунтранс” 13% від свого доходу.
За словами Івана Підопригори, сьогодні майже усі відходи можна переробити. До прикладу, Швеція викидає на полігон близько 1% відходів, тобто люди переробляють майже все. Наразі ми викидаємо на полігон близько 97%.
Ну а якщо вам доведеться побувати на сміттєзвалищі, запам’ятайте - там сморід такий, що звичайна маска не врятує. Але для такого місця це цілком природньо.
У Хмельницькому відкрили центр, який безкоштовно приймає відходи містян
Хмельницький отримає кредит на сміттєпереробний завод. Коли і скільки
Сміття хмельничан: як закриватимуть звалище та яким буде переробний завод
Гортайте галерею
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Тому досі та купа росте. Її давно можна було переробити і позбутися клопоту.