Ізяславський палац Санґушків руйнується, а на реставрацію немає грошей

Фото зі сторінки «Заслав'є - Zaslavia» у Facebook

Палац Санґушків звели у 1770 році в Ізяславі Хмельницької області. Тривало будівництво 16 років. Двоповерхова будівля була резиденцією українсько-литовських князів Санґушків. Зараз палац, історія якого налічує понад чверть тисячоліття, перебуває в аварійному стані.

Кілька днів тому в будівлі стався обвал. Як повідомляє товариство культурної спадщини «Заслав’є» на своїй сторінці у Facebook, впала секція стіни другого поверху північного корпусу. У публікації зазначається, що обвали тут стаються вже не вперше.

За коментарем щодо цієї ситуації журналісти vsim.ua звернулися в управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА. Заступник начальника управління Валентина Лукашук повідомила, що чиновники планують ініціювати зміни до Програми збереження об’єктів культурної спадщини. Хочуть розпочати фінансування відновлювальних робіт у палаці. Наразі мова йде про консервацію об’єкту та протиаварійні заходи, які дозволять зупинити руйнування пам’ятки. Ціну питання в управлінні зараз назвати не можуть, адже потрібно розробити проектно-кошторисну документацію. Між тим Валентина Лукашук зазначає, що відлік іде на мільйони гривень. Про реставрацію палацу зараз не думають, оскільки грошей на це потрібно дуже багато. Відновлювати палац Санґушків взялися ще 2006 року, однак Міністерство регіонального будівництва програму фінансування припинило.

Історія палацу

Палац Санґушків почали зводити у 1754 році. Ініціатором будівництва була поетеса Барбара Санґушко, чоловіком якої був польський магнат Павел Кароль Санґушко. Проектувати палац почав архітектор Паоло Фонтана. Однак його робота не задовольнила Барбару Санґушко і продовжувати роботу вона доручила королівському архітектору Якубу Фонтана. Будівельні роботи сповільнювала відсутність майстрів та будівельних матеріалів. Останні доводилося замовляти у різних містах Польщі та України. Після смерті Паоло Фонтана будівництво палацу завершував підскарбій Юзеф Марковський. Завершили будівництво у 1770 році.

Палац двічі відвідував польський король Станіслав Август — у 1781 та 1787 роках. У липні 1812 року у палаці розташували штаб-квартиру командувача російських військ Михайла Кутузова. 1840 року помер князь Карл Санґушко, після чого жоден з власників палацу не жив у ньому постійно.

На початку 1870-х років Роман Даміан Санґушко продав резиденцію російській владі. Згодом там облаштували казарму для російських офіцерів. 1913 року палац відвідав дослідник пам’яток архітектури Георгій Лукомський. У своєму описі він розповів про відсутність деяких частин будівлі, а також меблів та картин, які були тут ще півстоліття до цього.

За часів Першої світової війни палац ушкоджень не зазнав. Як раніше, його використовувала для військових потреб російська армія. Під час Української революції тут розташовувався штаб корпусу Січових Стрільців Армії УНР, яким командував Євген Коновалець. 1919 року штаб захопили та знищили більшовики.

Починаючи з 1920-х років у колишній князівській резиденції розташувалися червоноармійці. 1944 року палац зазнав суттєвих ушкоджень внаслідок артилерійського обстрілу радянських військ. Після закінчення Другої світової війни палац Санґушків не використовується.

Споруда внесена до Державного реєстру національного культурного надбання та Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.