Ілюстративне фото

Вже за три дні, 21 липня, хмельничани мають обирати тих, хто представлятиме їхні інтереси у новоствореному парламенті. У день голосування мешканці міста отримають два бюлетені — зі списком партій та зі списком кандидатів від округу. Хмельницький належить до 187 та 188 виборчих округів. Від них балотуються відповідно 13 та 5 кандидатів.

Ми вирішили зібрати інформацію про них у судових рішеннях. Справи шукали за іменами кандидатів на порталі судової влади України. Рішення за справами аналізували з допомогою Єдиного реєстру судових рішень. Вся інформація є у відкритому доступі.

187 округ

Броніслава Бейдерман

Кандидат від «Опозиційної платформи» подавала цивільний позов щодо визнання її звільнення незаконним. Перший документ у судовому реєстрі за цією справою датується 3 серпня 2016 року. Відповідачем було управління освіти та науки Хмельницької міської ради. Згідно з судовим рішенням від 8 грудня 2016 року, Броніславу Бейдерман звільнили з посади директора ліцею №17. Роботодавець пояснював це закінченням терміну контракту. У суді Бейдерман пояснювала, що укладення строкового контракту з керівником навчального закладу комунальної власності не передбачене. Зрештою суд визнав, що звільнення було незаконним. Також зобов’язав поновити Бейдерман на посаді та виплатити зарплату за той час, коли вона не виконувала обов’язки директора. Після цього міський голова Хмельницького Олександр Симчишин подав апеляційну скаргу на це рішення. Її прийняли до розгляду 6 січня 2017 року. Згідно з документом, вимагають скасування рішення Хмельницького міськрайонного суду. Рішенням 28 квітня 2017 року апеляційний суд Хмельницької області підтримав позовні вимоги. Тобто звільнення Бейдерман визнали законним. На порталі судової влади також є інформація про розгляд цієї справи у Касаційному цивільному суді. Вказано, що вона направлена до Верховного суду. У реєстрі судових рішень документів щодо цього немає.

Олександр Галко

Самовисуванець Олександр Галко подав позов на Хмельницького окружного адміністративного суду. Ним він просив скасувати рішення Держземагентства про те, що земельна ділянка розташована у прибережній смузі, тому її неможливо надати для ведення особистого селянського господарства. Суд задовольняти позов відмовився. Таке рішення датується 14 січня 2015 року.

31 січня 2017 Олександр Галко звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом про скасування постанови управління патрульної поліції. Згідно з постановою, позивача оштрафували на 425 гривень за зупинку під знаком «Зупинка заборонена». Також він не мав при собі посвідчення водія. У суді позивач пояснював, що його автомобіль зупинився через відмову двигуна, а посвідчення було у сумці дружини, яка вийшла з машини. Суд відмовився задовольняти позов. Після цього Галко оскаржував рішення суду у Вінницькому апеляційному адміністративному суді. Останній позов не підтримав. Таким чином, постанова поліції про штраф залишилася чинною. Рішення прийняли 17 серпня 2017 року.

Віталій Діденко

На кандидата від «Свободи» Віталія Діденка подавало до суду управління пенсійного фонду в Хмельницькій області. Провадження за справою відкрили 31 серпня 2011 року. Згідно з документом, відомство вимагало стягнути з Діденка заборгованість за страховими внесками. Інших рішень щодо цієї справи у реєстрі судових рішень немає.

Сергій Мельник

Самовисуванець Сергій Мельник був міським головою Хмельницького. 5 червня 2012 року на нього подали позов до Вінницького апеляційного адміністративного суду. П’ятеро хмельничан вимагали визнати протиправними дії та бездіяльність міського голови, ЖЕКу №2, управління ЖКГ та виконавчого комітету Хмельницької міської ради. До цього позов розглядав Хмельницький міськрайонний суд, але не підтримав його. У рішенні суду від 4 липня 2012 року йдеться, що відповідачі не передали проектну документацію системи газопостачання, водопостачання та водовідведення квартири та всього будинку. Також відповідачі фальсифікували акт передачі позивачам квартири. Цим же рішенням суд вирішив не задовольняти позов.

22 травня 2014 року Касаційний адміністративний суд прийняв до розгляду скаргу ТОВ «Речовий ринок „Торговий дім Бартерсервіс“». Фірма оскаржувала рішення Хмельницького міськрайонного та Вінницького апеляційного адміністративного судів. У рішенні від 29 травня 2014 року вказано, що ТОВ вимагало визнати протиправною відмову відповідача, Сергія Мельника, підписати угоду до договору оренди земельних ділянок між Хмельницькою міською радою та позивачем. У задоволенні позову «Бартерсервісу» відмовили.

12 березня 2014 року Хмельницький міськрайонний суд розглядав позов Івана Гуцула до Сергія Мельника. Згідно з документом, позивач вимагав поновити його на посаді головного лікаря Хмельницької міської дитячої лікарні. Іван Гуцул вважав, що контракт із ним розірвали незаконно. Суд цей позов задовольнив.

Руслан Миронов

30 січня 2015 року ПАТ «Банк Форум» подав позов про стягнення заборгованості з Сергія та Романа Миронових. Заявником за цією справою був кандидат від «Опозиційного блоку» Руслан Миронов. 21 травня 2015 року суд вирішив стягнути з відповідачів 2237,3 доларів США та 21 433 гривень. 7 вересня 2018 року за заявою Руслана Миронова змінив фірму, які має бути виплачений борг.

Анатолій Собко

13 червня 2018 року «ВТБ Банк» подав позов до самовисуванця Анатолія Собка про стягнення заборгованості. У рішенні від 19 вересня 2014 року вказано, що банк надав відповідачу кредит розміром 100 тисяч доларів США під 12,5% річних. Відповідач сплачував тіло кредиту та відсотки частково. Банк звернувся до суду з вимогою сплатити 57 450,23 доларів. Цей позов суд задовольнив.

Микола Стефанчук

На кандидата від «Слуги народу» Микола Стефанчука патрульні склали протокол за статтею 124 КУпАП (ДТП без потерпілих). 27 серпня 2015 року Хмельницький міськрайонний суд підтвердив його провину на наклав на нього штраф розміром 340 гривень.

25 липня 2016 року Микола Стефанчука оштрафували за частиною 1 статті 122 КУпАП через перетин суцільної лінії дорожньої розмітки. Стефанчук з цим не погодився та звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з вимогою скасувати постанову. 28 жовтня 2016 року суд відмовився задовольняти позов. Так штраф розміром 255 гривень залишили чинним.

Іван Франко

14 листопада 2018 року самовисуванця Івана Франка оштрафували за статтею 124 КУпАП. Засідання суду призначили на 29 листопада 2018 року. Франко на засідання не з’явився, а суд визнав його винним та призначив штраф розміром 340 гривень.

Костянтин Чернилевський

26 березня 2013 року ПАТ «УкрСибБанк» подало позов до «Фірми Євробуд», «Подільської будівельної спілки», Тимура Цасюка та кандидата від «Громадянської позиції» Костянтина Чернилевського. Банк вимагав стягнути заборгованість за кредитом розміром 900 тисяч гривень. Костянтин Чернилевський був поручителем. 28 травня 2013 року суд задовольнив позов. 26 листопада 2013 року суд це рішення скасував.

21 жовтня 2015 року Хмельницький міськрайонний суд прийняв до розгляду справу за позовом Костянтина Чернилевського до ТОВ «Хмельницький медіа-центр» через порушення виборчого законодавства. У постанові від 22 жовтня вказано, що в одному з номерів газети «Подільська пропозиція» відповідач розмістив результати соціологічного опитування. Чернилевський вимагав цю інформацію спростувати. Позов задовольнили частково.

У липні 2015 року Костянтин Чернилевський подав позов до дочірнього підприємства «Дитяче телевізійне агентство 33 канал». Він вимагав захистити свою честь, гідність, ділову репутацію, а також спростувати недостовірну інформацію. Після цього Чернилевський подав заяву про залишення справи без розгляду, що суд і зробив.

10 лютого 2015 року на Костянтина Чернилевського склали протокол за частиною 4 статті 212-3 КУпАП. Згідно з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 квітня 2015 року, секретар міської ради Костянтин Чернилевський не надав адвокату необхідних документів. Суд не побачив у його діях правопорушення та закрив справу.

188 округ

Оксана Бочкарьова

На кандидатку від «Слуги народу» Оксану Бочкарьову склали адмінпротокол за частиною 1 статті 164-12. Рішення Хмельницького міськрайонного суду датується 18 листопада 2015 року. У цей час вона була головним лікарем Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни. У документі йдеться, що Оксана Бочкарьова перерахувала на рахунок «Хмельницькводоканалу» зайві 55 429,85 гривень за послуги каналізації, які фактично не були спожиті. Суд визнав Бочкарьову винною та звільнив її від відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

14 березня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд виніс ухвалу про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні. У рішенні зазначено, що до суду звернувся старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Хмельницькій області. У документі йдеться, що 1 листопада 2016 року Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни уклав договір з ТОВ «Поділля Інвест Сіті». Установи представляли головний лікар та директор відповідно. Фірмі доручили провести реконструкцію системи відведення та очищення стічних вод госпіталю за рахунок коштів державного бюджету. Вартість робіт складала понад 11,69 мільйона гривень. За даними бухгалтерської документації, ТОВ «Поділля Інвест Сіті» встановило у госпіталі обладнання на суму 2,21 мільйона гривень. Згодом слідчі виявили, що насправді таке обладнання не встановлювали. За версією слідства, встановлено факт зловживання службовим становищем з боку службових осіб розпорядника бюджетних коштів, а саме Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни та посадових осіб підприємства-генпідрядника, а саме ТОВ «Поділля-Інвест Сіті», а також посадових осіб підприємства-проектувальника по даному об’єкту — ТОВ «Юнібуд Енергосервіс». Ці фірми за попередньою змовою між собою, через підконтрольні фірми з ознаками фіктивності внесли завідомо неправдиві відомості в офіційні документи про обсяг та вартість виконаних будівельних робіт, вартість матеріалів та обладнання. Таким чином вони привласнили бюджетні кошти на суму понад 1,8 мільйона гривень. За даними електронної декларації з реєстру НАЗК, у цей час головним лікарем госпіталю була Оксана Бочкарьова. Суд підтримав клопотання та дозволив доступ слідчому до документів одного з українських банків, що стосуються слідства.

Віктор Кліщ

У червні 2015 року прокурор Ізяславського району звернувся до суду з позовом на Ізяславську обласну державну адміністрацію. У рішенні суду вказано, що 27 вересня 2012 року Ізяславська РДА надала дозвіл на розробку проекту землеустрою земельних ділянок на території Кунівської сільської ради. Згодом РДА затвердила проекти та переділа ділянки у приватну власність для ведення особистого господарства. Власникам ділянок видали державні акти. Прокурор вважав, що розпорядження та державні акти потрібно скасувати, адже землі належать до резервного фонду. А власники ділянок не відповідають вимогам, які дозволяють отримати ділянки. Рішенням від 6 жовтня 2015 року суд скасував розпорядження РДА та державні акти на землю. Згідно з рішенням від 24 листопада 2017 року, Вищий спеціалізований суд з цивільних та кримінальних справ скасував рішення Ізяславського районного суду та зобов’язав переглянути справу. 3 грудня 2018 року суд відхилив позов Шепетівської місцевої прокуратури за цією справою. Представником відповідача — Ізяславської РДА — був самовисуванець Віктор Кліщ.

16 жовтня 2015 року Хмельницький окружний адміністративний суд розглядав позов Віктора Кліща до Юрія Самолюка. У документі зазначено, що Кліщ був кандидатом-самовисуванцем на посаду міського голови Хмельницького, а Самолюк був кандидатом на ту ж посаду від «Самопомочі». У позовній заяві Віктор Кліщ вказав, що відповідач та міська організація «Самопомочі» розміщували політичну агітацію без необхідних даних на агітнаметах. Представники відповідачів у суді зазначали, що цей позов не належить до юрисдикції суду. Крім того, вони вказували, що Юрій Самолюк не має відношення до розміщення цієї агітації. Зрештою суд визнав, що розміщена на агітаційних наметах інформація є агітацією.

«ПриватБанк» подав позов до Хмельницького міськрайонного суду, вимагаючи стягнути з Віктора Кліща заборгованість за кредитним договором. 3 січня 2019 року позивач попросив залишити справу без розгляду. Відповідач на засіданні суду 15 січня 2019 року повідомив, що заборгованість за кредитом погасив та на підтвердження своїх слів надав квитанцію. Суд провадження закрив у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Сергій Лабазюк

26 жовтня 2012 року самовисуванець Сергій Лабазюк звернувся з позовом до Віктора Коліщака. Позивач вимагав визнати відомості, розміщені у друкованому матеріалі, недостовірними та такими, що мають наклепницький характер. Також Лабазюк вимагав визнати дії Коліщака протиправними та заборонити поширення надрукованої продукції. 27 жовтня 2012 року суд позов задовольнив.

4 жовтня 2014 року Сергій Лабазюк звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення ЦВК про відмову у реєстрації кандидатом у депутати. 5 жовтня суд відкрив провадження, а 6 жовтня закрив його. Лабазюк з цим не погодився та звернувся до Вищого адміністративного суду. Останній залишив рішення суду попередньої інстанції без змін.

17 грудня 2015 року політична партія «Воля» подала позов до Печерського районного суду Києва про захист особистих немайнових прав. Одним з відповідачів був Сергій Лабазюк. 9 жовтня 2015 року суд закрив справу, оскільки представник позивача вдруге не з’явився на судове засідання, хоч і був повідомлений належним чином.

Світлана Мельничук звернулася з позовом до Сергія Лабазюка, вимагаючи стягнути кошти в інтересах державного бюджету України. У рішенні Печерського районного суду Києва від 19 червня 2017 року зазначено, що у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення та якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Суд дав час позивачу на зазначення підстав або подання необхідних документів. 27 листопада 2017 року заяву повернули позивачу, оскільки вказаних судом вимог вона не виконала.

Михайло Наконечний

Кандидат від «Батьківщини» Михайло Наконечний подав позов до Хмельницького окружного адміністративного суду на Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області. У рішенні від 13 грудня 2018 року вказано, що управління під час перерахунку зменшило йому розмір пенсії, зменшивши розмір грошового забезпечення з 90% до 70%. Суд позов задовольнив та зобов’язав управління провести перерахунок за вищою ставкою. Відомство з таким рішенням не погодилося та подало апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду. У рішенні від 18 січня 2019 року вказано, що управління не сплатило судовий збір, посилаючись на те, що немає бюджетного фінансування таких витрат. Суд такий аргумент не визнав та залишив заяву без руху. 14 лютого 2019 року справу закрили остаточно.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.