Побори, «фуфломіцини» та фальсифікації: як (не)працює медична реформа на Хмельниччині

• В рамках медичної реформи послуги пацієнтам оплачує Нацслужба здоров’я України.

• У медзакладах її умов дотримуються не завжди.

• Дізнавайтеся, які порушення бувають та чому вони стаються.

Протягом останніх років в Україні триває медична реформа. Основний її принцип — «гроші йдуть за пацієнтом». Згідно з ним, медики отримують гроші за кількість пацієнтів (первинна ланка) або за надані пацієнтам послуги (вторинна та третинна ланки). Платить ці гроші Національна служба здоров’я України.

Днями Хмельницький відвідала голова НСЗУ Наталія Гусак. Її візит мав відбутися ще місяць тому, 27 жовтня. Однак цього не сталося через те, що їй оголосили про підозру у службовій недбалості, яка завдала збитків на два мільйони гривень. Тоді вдома та на роботі у Наталії Гусак провели обшуки. Сама ж керівниця НСЗУ написала на своїй Facebook-сторінці, що постійно стикається з перевірками правоохоронних та контролюючих органів. Часто вони є безпідставними та ініційованими тими, кому НСЗУ «заважає».

Цього разу Наталії Гусак таки вдалося відвідати Хмельницький та виступити перед журналістами. Основними темами її виступу були особливості та проблеми медичної реформи на Хмельниччині та розширення програми «Доступні ліки».

Про медичну реформу

В одному з наших попередніх матеріалів ми розповідали вам про те, що мешканці Хмельниччини скаржаться НСЗУ на медичні заклади, які вони відвідували. Так, у період від 12 вересня минулого року до 12 вересня поточного скарг по області було 47. Найчастіше йшлося про вимагання грошей (15 випадків), відмову у наданні послуг (8 випадків) та створення фіктивних електронних медичних записів чи декларацій (8 випадків). Лідером за кількістю випадків вимагання грошей був Хмельницький обласний протипухлинний центр — 4 скарги.

Цей заклад був одним із тих, які у своєму виступі згадала голова НСЗУ Наталія Гусак. За її словами, на Хмельницький обласний протипухлинний центр цього року було шість скарг щодо відмови у наданні допомоги. При цьому зараз заклад має на рахунку 140 мільйонів гривень.

Послуги медичних закладів, які ті надають пацієнтам, НСЗУ оплачує за встановленими тарифами. Так, на хіміотерапію вони складають понад 50 тисяч гривень, на онкогематологію понад 60 тисяч гривень, а якщо пацієнтом є дитина, то ці суми зростають утричі. Наталія Гусак зауважує — якби тарифи були занадто низьким, протипухлинний центр не мав би 140 мільйонів гривень на рахунку. Але ці гроші лежать на рахунку замість того, щоб за них купували необхідне для лікування пацієнтів та змушували їх скаржитися.

За словами Наталії Гусак, у громади є можливість швидше впливати на ситуацію, аніж в НСЗУ. Адже комунальні заклади охорони здоров’я засновані місцевими радами та підпорядковані їм. І саме голови рад призначають керівників медзакладів.

— Швидко може вплинути громада. Ваша область має запитати, наприклад, голову обласної ради, чи влаштовує її керівник, у якого є на рахунку величезна сума грошей, а люди скаржаться на те, що не отримують безоплатно медичну допомогу, і що відбувається в області загалом, — сказала Наталія Гусак.

За словами голови НСЗУ, іноді окремі громади «набираються сміливості» й починають питати у місцевої влади про ситуацію. Інші ж продовжують терпіти та вважають за краще думати, що «держава щось недофінансовує». Наталія Гусак сказала, що її служба обов’язково зробить свою роботу, коли проведе моніторинг.

Але при цьому громада втратить, оскільки в кращому випадку йтиметься про урізання фінансування, у гіршому — про розірвання договору. Якщо взяти за приклад хмельницький протипухлинний центр, то у гіршому випадку пацієнтам доведеться їхати у сусідні обласні центри, аби пройти променеву чи хіміотерапію. А інакше заклад доведеться повністю фінансувати з місцевого бюджету.

Наталія Гусак розповіла, що на Хмельниччині бувають випадки, коли пацієнтам не надають послуги, оплачені НСЗУ. Часом це стається навіть з військовими та їхніми родинами. В окремих закладах людям кажуть, що держава щось не дофінансовує, бо в країні війна. Маніпулюючи цим, виписують ліки на папірцях (тобто не електронні направлення і не рецептурні бланки — прим. авт.), аби людина їх докупила. При цьому загалом на рахунках медзакладів області є 800 мільйонів гривень.

Що ж до скарг на те, що тарифи на послуги недостатні, Наталія Гусак зауважила — таке дійсно може бути, якщо ведеться недостатньо успішна господарська діяльність. До прикладу, потужному приватному медичному центру в Одесі достатньо 63 тисяч гривень від НСЗУ на лікуванню інсульту. При цьому пацієнтів не відправляють на платні КТ і не пишуть список ліків на папірці.

А в районній лікарні можуть скаржитися, що цих грошей їм недостатньо:

— Ми бачимо, що цю медичну послугу (лікування інсульту — прим. авт.) можуть надати умовно 15 працівників, а їм важливо зберегти весь штат родичів, і в комунальному закладі це, наприклад, 30 працівників. Від цього відповідно формується вартість, яку вони витрачають. Коли вони витрачають 63 тисячі на 30 працівників і ці ж гроші на 15 працівників, то у когось на ліки залишається, а в когось не залишається. Але НСЗУ буде питати і в тих, і в тих, — сказала Наталія Гусак.

Згадала голова НСЗУ і про Хмельницький міський перинатальний центр, до якого у неї «надзвичайно багато питань». Зокрема, за даними служби, заклад є лідером за кількістю переведення дітей в інші медзаклади. Наталія Гусак сказала, що «це не дає шансу дітям на виписку здоровими, а іноді й живими».

Ще одним прикладом є введення даних в електронну систему охорони здоров’я щодо ваги дітей при народженні:

— Ми бачили по системі, що цей заклад нас обманює. У нас тариф по неонатальній допомозі цього року полягав у тому, що ми сплачуємо більше за надану допомогу дітям вагою до 1500 грамів і менше — після 1500 грамів. І з електронної системи охорони здоров’я так складається, що у вашому міському перинатальному центрі половина дітей вагою трохи менш як 1500 грамів. Ми ж розуміємо, що це для того, щоб отримати більше грошей, а це абсолютна махінація. Відповідно, про це ми будемо говорити з засновником (Хмельницькою міською радою — прим. авт.), — сказала Наталія Гусак.

Своєю чергою директор департаменту охорони здоров’я Хмельницької обласної військової адміністрації Олександр Завроцький зазначив, що його відомство також проводить перевірки медзакладів, деякі з яких вже закінчувалися звільненнями завідувачів відділень.

— Прикро те, що коли перевіряють заклади, заходять у відділення, виявляється, що кількість та якість медикаментів і виробів медичного призначення достатні. В той самий час керівники структурних підрозділів, завідувачі відділень, лікарі або старші медсестри примушують хворих купляти те, що у відділенні вже є і в достатній кількості, — розповів чиновник.

Про «Доступні ліки»

Програма «Доступні ліки» передбачає, що пацієнти, маючи виписаний лікарем електронний рецепт, можуть отримати в аптеках медикаменти безкоштовно або з невеликою доплатою. При цьому аптека повинна бути учасником програми. За самі ліки заплатить НСЗУ — це називається реімбурсацією. Варто зазначити, що рецепт виписується на діючу речовину, а не на торгову назву. Пацієнт в аптеці може обрати, який саме препарат він хоче отримати.

Зараз до програми включені понад 500 найменувань ліків та медичних виробів від:

• серцево-судинних захворювань

• діабету другого типу

• цукрового та нецукрового діабету

• бронхіальної астми

• епілепсії

• розладів психіки та поведінки

• хронічного обструктивного захворювання легень

• хвороби Паркінсона

• реакції відторгнення трансплантата (імуносупресивні препарати)

• болю для паліативних хворих

• тест-смужки для визначення рівня глюкози у крові

Цього року мешканцям Хмельниччини виписали 630 тисяч електронних рецептів, з яких були погашені 526 тисяч. Тобто за 83,4% рецептів пацієнти отримали ліки в аптеках. Їх, до слова, у програмі налічується 722. Якщо ж взяти до уваги типи населених пунктів окремо, то у містах області рівень погашення складає 99%, у селищах — 94%, а у селах — 23%. Тобто більшість пацієнтів із сіл не змогли отримати ліки в аптеці безкоштовно.

Основною причиною цього в НСЗУ вважають відсутність у селах аптек, які долучилися до програми:

— Коли ми їздимо Україною, їдемо в маленькі села й містечка, то бачимо, що там гарно побудовані амбулаторії за багато мільйонів бюджетних грошей. У них навіть є аптечний пункт, але чомусь його немає у програмі «Доступні ліки». про це ми теж будемо говорити з головами громад, — розповіла Наталія Гусак.

Цього року програму реімбурсації в Україні розширювали тричі. У січні до неї додали імуносупресивні препарати для пацієнтів, яким провели трансплантацію. У вересні додали морфіни у формі таблеток для знеболення паліативним пацієнтам. З того часу за цією групою на Хмельниччині виписали 33 рецепти, що є одним із найнижчих показників в Україні. У жовтні перелік поповнився тест-смужками для вимірювання рівня глюкози у крові. Нині на них в області виписали 12 рецептів, що пояснюється наявністю тест-смужок, придбаних раніше за централізованими закупівлями.

Наталія Гусак також назвала міф, пов’язаний з програмою, — нібито передбачені нею ліки неякісні чи неефективні. Часом цей міф підігрівається й медичними працівниками. Голова НСЗУ особисто була свідком того, «як розказують, що це якась крейда, тому що це українського виробника». Основною причиною цього є вплив фармацевтичних компаній, або, як висловилася Наталія Гусак, «фарммафії». Представники виробників постійно просувають певні препарати серед лікарів, аби ті виписували їх пацієнтам.

— Зараз буде велика гучна справа в Україні, коли бачимо, як виписується один недоказовий препарат військовим у Запорізькій області, який взагалі не входить до національного переліку. Ми це побачили при одному із візитів до медичного закладу. Ми чітко знаємо, що 400 гривень від купівлі цього препарату йдуть в кишеню лікарю, який працює з цим фармвиробником, — сказала Наталія Гусак.

У більшості випадків препарати з національного переліку в лікарнях і пацієнтами їх видають безкоштовно. Однак інколи при цьому кажуть, що ці ліки недостатньо ефективні. При цьому дають список на папірці та кажуть, що зазначені препарати більш ефективні та прискорюють одужання. У більшості випадків пацієнти та їхні рідні погоджують купити препарати з цього списку.

— Досить часто від цих переліків, які виписуються на папірцях для «швидшого одужання» і «більшої ефективності», можна посивіти. Там купа непотрібного — як не БАДи, так «фуфломіцини», так взагалі лікарські засоби, які ніколи не будуть зареєстровані й внесені до національного переліку, — розповіла Наталія Гусак.

Голова НСЗУ пояснює — всі препарати у програмі «Доступні ліки» є доказовими та включені до протоколів лікування. Наталія Гусак переконує — «фуфломіцини» Нацслужба ніколи реімбурсувати не буде. Список препаратів програми формується на основі Національного переліку та переліку Всесвітньої організації охорони здоров’я.

У переліку «Доступних ліків» є препарати різних українських та закордонних виробників. Їхня вартість коливається від кількох десятків гривень до кількох тисяч.

За словами Наталії Гусак, часом бувають випадки, коли медичні заклали за гроші НСЗУ купують недоказові препарати. Тоді Нацслужба звертається до правоохоронних органів — таке ставалося в тому числі й цього року.

Подати скаргу до НСЗУ щодо надання медичних послуг можна через електронну форму або за безкоштовним телефоном 1677. Рекомендації щодо подачі звернення переглядайте за цим посиланням (в кінці тексту).

Читайте також:

• Які зарплати в хмельницьких медзакладах: посади та суми (ІНФОГРАФІКА)

• Вагітність і пологи на Хмельниччині: за які послуги жінки можуть не платити

• Гроші на здоров’я: хто і як фінансує медзаклади Хмельницького (ІНФОГРАФІКА)

• До яких лікарів звертаються найчастіше: рейтинг за направленнями для хмельничан

• Хмельничани платитимуть у поліклініках за лікування з недоведеною ефективністю

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.