Суд визнає, що проводити розгляд справи за керування автомобілем напідпитку можна без порушника

4 січня 2017 року, близько 21-ї години на вулиці Незалежності в місті Волочиськ Хмельницької області, водій керував автомобілем марки ВАЗ-2103 в стані алкогольного сп'яніння, що заборонено п.2.9а ПДР.

В судове засідання порушник не з'явився. Судові повістки, що направлялися за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою поверталися з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає. У зв'язку з цим адміністративні матеріали були повернуті судом на доопрацювання. Після повторного надходження адміністративного матеріалу до суду і встановлення зареєстрованого місця проживання порушника судові повістки направлялися за зареєстрованим місцем проживання останнього, однак повернулися з відміткою, що адресат відсутній. За телефоном вказаним у протоколі з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності зв'язатися не видалося можливим, оскільки "абонент знаходився поза зоною досяжності". Привід правопорушника на 10.04.2017 органами поліції не виконано з невідомих суду причин.  

В статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

В статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. 

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не отримує повістки за вказаною нею ж адресою, та не відповідає за вказаним ним же номером телефону, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП 

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно якого особа перебувала у стані алкогольного сп'яніння з результатом 2,96 проміле), письмовими поясненнями свідка.  Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю. 

Суд постановив: Визнати винним водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

 Рішення суду: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65930918