Парк імені Шевченка – одне із найулюбленіших місць відпочинку хмельничан. Веселими компаніями тут прогулюється молодь, мами неспішно гуляють з дітьми, а малеча розважається на атракціонах.
Сквер можна вважати одним із наймальовничіших куточків Хмельницького. Історія цього парку налічує більше ста років. Мало хто знає, що місцевість, де сьогодні розкинувся сквер, колись була околицею Плоскирова. Тут росли дуби, навколо простягнувся луг, на якому випасали домашню худобу.
У 1824 році склали генеральний план забудови, за яким місце, де знаходився дубовий гай, повинні були забудувати торговою площею. Відтак по периметру цієї території почали «виростати» крамнички, складські приміщення, а центрі площі було місце для торгівлі з возів. Площа називалась Хлібна і була основним місцем проскурівчан для проведення торгів, ярмарків.
У період «річного ярмарку» Хлібна площа розросталась і жила своїм окремим життям: сюди з’їжджались купці, ремісники, селяни з усіх міст і сіл. Тут працювали атракціони, виступали бродячі артисти, діяв цирк, звіринець та ще чимало розваг.
Через деяких час площа стала замалою для подібних заходів. Згодом її перенесли на пустир, де сьогодні розташовується міська лікарня.
А на місці Хлібної площі розмістили казарми 46-го Дніпровського полку. Після переїзду військовиків у нові казарми (мікрорайон Дубове), торгова площа пустувала. Однак вже у 1895 році міська влада схвалила пропозицію – зробити на цьому місці міський сад. В цей час почали активно насаджувати дерева, алеї, спорудили огорожу, а пізніше облаштували дитячий ігровий майданчик.
Колись на території міського саду мав височіти Собор, однак на його зведення коштів так і не знайшлося.
У перші роки радянської влади парк перейменували на «Парк культури і відпочинку імені Коцюбинського». У 40-му році завершилось будівництво кінотеатрі Чкалова, а нині Шевченка. У повоєнні роки у кінотеатрі облаштували госпіталь. Поранених німецьких солдат, які вмирали, ховали зліва від кінотеатру.
Реконструкцію парку провели в кінці 40-х років. Усі могили перенесли на військовий цвинтар, алеї заасфальтували, відкрили літній кінотеатр на 900 місць та окремо кінотеатр для дітвори «Малятко», а також атракціони.
Ще одне відродження теперішній парк імені Шевченка пережив у 60-70-х роках. Його території значно розширили, почали насаджувати нові породи дерев, створювати ландшафтні композиції, пізніше відкрили фонтани. У 1992 році тут урочисто відкрили пам’ятник на честь Кобзаря, а згодом перейменували сквер та кінотеатр, колишній «Чкальник».
Сьогодні сквер має загальну площу всіх насаджень майже 25 тисяч квадратних метрів, квітників – майже півтори тисячі, сам парк прикрашають скульптури відомого художника Миколи Мазура. Ось уже 14 років парк має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Друзі, надсилайте «ВСІМ» фото старого Проскурова з коротеньким описом на адресу [email protected]. Діліться історією та цікавими фактами про зміни у нашому місті.
Читайте також:
З пустиря до головної площі Хмельницького
У будівлі художнього музею колись видавали позики підприємцям
На залізничному вокзалі Проскурова збирався місцевий бомонд
З іподрому до спортивної арени "Поділля"
Дізнавайтеся більше про Проскурів у нашому фотоблозі тут.
Завальский Олександр
Остапенко Орест
Анонім