“За кілька хвилин придушуємо вогонь”: юрист з Хмельниччини розповів що відчуває коли нищить ворога

“За кілька хвилин придушуємо вогонь”: юрист з Хмельниччини розповів що відчуває коли нищить ворога
Фото зі сторінки 128-ї бригади

Олександр — старший навідник протитанкового гранатомета. Він ділиться враженнями з передової, розповідає як навчився вправлятися зі зброєю та чи відчуває жалість до росіян. 

Олександр знаходиться на фронті. Сам родом із Хмельниччини. Має звання старшого солдата, воює в 128-й бригаді “Закарпатський легіон”. Два роки тому хлопець закінчив університет, має вищу юридичну освіту.

Після навчання він не хотів ухилятися від армії, разом з тим вважав, що строкова служба не для нього. Тому підписав контракт із ЗСУ. Історію хороброго юнака розповідають в 128-й гірсько-штурмовій бригаді. 

“Ворог боявся повертатися на позиції, які ми накривали з гранатомета”

Олександр служить старшим солдатом, але планує піти на сержантські курси. Уже півтора року його посада – старший навідник станкового протитанкового гранатомета (СПГ). Він зізнається, ця зброя хоч і старого, радянського зразка, але перевірена й безвідмовна. 

Відео дня

— Прицільна дальність прямим пострілом – 1 350 метрів, а роздільним наведенням із закритої позиції – до 4,5 кілометрів. Я освоїв СПГ на спеціальному навчанні, а потім сам вдосконалював навички, — пояснює Сашко. 

Хлопець каже, читав літературу, дивився навчальні відео, сам напросився на курси програми «Армор», яка швидко визначає координати й орієнтирні напрямки.

—  Ми дуже ефективно працювали з СПГ ще в зоні ООС. Як доповідала командирам розвідка з даних радіоперехоплень, ворог навіть відмовлявся повертатися на позиції, які ми накривали з гранатомета, – боявся, — розповідає солдат. 

“Немає жодного психологічного бар’єру при стрільбі у ворога”

Олександр додає, після вторгнення росії 24 лютого тактика бойових дій сильно змінилася. Однак, протитанкові гранатомети й далі безвідмовно нищать ворога. Солдат працює в парі з дроном, тож одразу бачить свою роботу в реальному часі й коригує вогонь. Каже, неодноразово знищували ворожу колісну техніку й піхоту. 

— Буває так, що наших хлопців починає накривати ворожий міномет, нам дають координати і ми за кілька хвилин придушуємо вогонь, — розповідає юнак.

Ділиться Сашко й власними спостереженнями та душевними переживаннями. Найважче на війні, зізнається, втрачати товаришів, із котрими служив і котрих добре знав. 

— Чекаєш, що вони прийдуть і привітаються як зазвичай, а вони не приходять… Зате немає жодного психологічного бар’єру при стрільбі у ворога. Навпаки, коли отримуєш інформацію, що знищив ціль, – це для тебе маленька радість, — додає боєць.

В коментарях йому бажають повернутися додому з перемогою та в доброму здоров’ї:

 

Читайте більше фронтових історій про хмельничан, які служать у 128-й бригаді:

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (16)
  • Катя Антонюк

    Тільки повертайтесь Живі і Здорові Божого Захисту Всім Вам !
  • Развивающая Игрушка

    Боже спаси та сохрани🙏🏻🙏🏻🙏🏻
  • Iryna Bodnaruk

    Нехай вам Бог допомагає і оберігає. 🙏🏻🙏🏻🙏🏻
  • Людмила Гуменюк

    Мій любий хлопчик повертайся скоріше додому з перемогою я тебе люблю і чекаю

keyboard_arrow_up