Фейк-контроль: як розпізнати фейки і не потрапити на гачок брехні (Новини компаній)

Користувачі Інтернету часто вірять у повідомлення, новини і фото в Інтернеті та поширюють їх, не замислюючись над достовірністю. Хоча деякі фейки часом настільки безглузді, що здається ніхто у них не може повірити. Пригадайте, приміром, повідомлення про розпилення засобів дезинфекції з вертольотів, яке вперто поширювали у численних групах і чатах.

Як же не стати жертвою неправдивих новин?

Кілька простих способів, що допоможуть відрізнити правдиву інформацію від фейкової, пропонує консультант провайдера стабільно швидкого Інтернету ЕВЕРЕСТ™.

Варто визнати, що нехтують фактчекінгом (перевіркою фактів) інколи навіть відомі інтернет-ресурси і сайти новин. На публікації плагіату і фейків попадалися навіть провідні інтернет-видання і публічні персони. Тому перш ніж поділитися цікавою статтею, фото чи дописом, потрібно спершу переконатися у правдивості інформації. Адже легковажність може нашкодити і вам, як поширювачу дезінформації, і іншим читачам, що розповсюджуватимуть її далі.

В Інтернеті є безліч сайтів, що спеціалізуються саме на фабрикуванні та поширенні неправдивих історій. Неуважний і занадто довірливий читач швидко потрапляє на гачок таких сайтів і розповсюджує фейковий контент у соцмережах. Facebook вже почав боротися з фейковим контентом: якщо користувачі соцмережі позначать якийсь допис як фейковий, співробітники відразу ж відреагують і заблокують допис чи навіть сторінку.

Сервіси для перевірки текстового контенту

Допоможуть перевірити достовірність контенту в Інтернеті спеціальні програми, застосунки і плагіни для браузерів (Trooclick, Genius, factcheck.org та інші). Такі сервіси вміють аналізувати факти та ідентифікувати не лише фейки, але й маніпулятивний контент, визначати неточності чи упередженість у подачі матеріалу. Вони сканують обраний текст і звіряють з даними офіційної статистики, повідомленнями у ЗМІ, власною базою даних тощо. Деякі з сервісів здатні аналізувати заголовки, складність тексту, популярність, структуру коду сайту.

Як зрозуміти, чи фото фейкове?

Щоб переконати читачів і викликати довіру, автори неправдивих новин вдаються до використання фейкових фото. Перевірити такий контент і спростувати доволі просто. Перш за все звертайте увагу на сайт чи профіль людини, які поширюють зображення. Вас має насторожити нещодавня реєстрація акаунту, невелика кількість дописів, пустий профіль.

Якщо ви користуєтеся браузером Google Chrome, достатньо клікнути правою кнопкою мишки та обрати опцію «Знайти зображення у Google». Пошукова система видасть всі схожі зображення і ви легко переконаєтеся, що дівчинка Саша Сіра з відомого фейку — не український вундеркінд, а американська актриса фільмів для дорослих Саша Грей. Або ж скористайтеся функцією зворотного пошуку зображень Google (пошук по фото), завантаживши фото, яке хочете перевірити.

Щоб знайти оригінал зображення, інші його розміри, змінені у фоторедакторах варіанти, можна скористатися спеціальними сервісами. Безкоштовний інструмент TinEye, наприклад, дозволить дізнатися ще й дату публікації фото у мережі. Програма Findexif визначить, чи фото було відредаговане у фоторедакторі і повідомить, де та якою моделлю фотокамери воно було зроблено.

Часом варто уважно придивитися до фото, щоб помітити недоречності. Тож звертайте увагу на пропорції, тіні, відображення, вуличні вивіски, номери авто тощо. Читайте коментарі під фото, можливо, хтось вже визначив, що воно фейкове.

5 правил перевірки правдивості інформації в Інтернеті

1.      Знайдіть першоджерела інформації, не лінуйтеся шукати спростування, якщо виникли хоч найменші сумніви.

2.      Довіряйте лише перевіреним джерелам інформації. Головні новини краще читати на офіційних сайтах і сторінках у соцмережах міністерств чи служб.

3.      Користуйтеся програмами і плагінами для перевірки інформації і зображень.

4.      Читайте не лише голосні заголовки, які апелюють переважно до позитивних чи негативних емоцій — так автори намагаються заставити вас не думати над змістом і не аналізувати факти, приспати вашу логіку і критичне мислення. Заголовки на кшталт «Ця новина підірвала Інтернет» або «Ви не повірите» мають стати сигналом не переходити за посиланням, адже найвірогідніше вам запропонують фейкове повідомлення.

5.      Велика кількість реклами сумнівних засобів лікування чи послуг на сайті — ще один сигнал для ідентифікації фейків.

Пам'ятайте, що брехня розповсюджується швидше, ніж правдива інформація. Тож будьте критичними, користуйтеся порадами провайдера ЕВЕРЕСТ™ і не поширюйте неперевірену інформацію.

ЕВЕРЕСТ™, ваш надійний провайдер Інтернету і кабельного телебачення

Корисні функції Google, про які ви ще не знаєте