«Незнана Хмельниччина»: чим може здивувати стародавній Городок

Якщо будете їхати на Тернопільщину, але не традиційно – трасою на Тернопіль через Волочиськ-Підволочиськ, а трохи південніше – через Гусятин, то не полінуйтеся зупинитися у нашому Городку, куди ми й запрошуємо вас сьогодні.

На сьогоднішній день Городок не надто цікавий для прискіпливого туриста, бо справжніх туристичних об’єктів у містечку практично немає, але, все ж, свого часу ми не могли оминути увагою поселення із давньою історією та власною славою, тож сьогодні мандруємо до Городка.

Історична подія неабиякого масштабу

Деякі дослідники історії вважають, що перша згадка про містечко із тодішньою назвою Городець з’являється у 1362 році. Таким чином той самий «нецікавий» туристові Городок має не багато, не мало, а 655 років! Щоправда, є й більш імовірна дата першої згадки – 1392 рік.

З кінця XV і до першої чверті XIX століття містечко почергово належало Новодворським, Миколаю Гербурту, Яну Свірчу, Замойським та барону Гейсмару.

Ординські набіги не раз знищували Городок, але він щоразу відбудовувався, бо надто привабливою та зручною була місцина – торгівельний шлях із Брацлавщини на Коломию.

А 20 червня 1653 року під Городком відбулася історична подія неабиякого масштабу – стався масовий виступ козаків проти гетьмана і старшинська рада ухвалила рішення «повертатися назад і за ляхами не гнатися». 21 червня військо знялося і рушило на схід. Провал подальшого наступу позбавив сприятливого шансу домогтися возз’єднання українських земель у національну державу.

Зважаючи, що події ці відбувалися після взяття Городоцького оборонного замку, ми вирішили ретельно дослідити Городок та подалися у мандри.

Зарослий замок

На превеликий жаль, від Городоцької фортеці не залишилося практично нічого, що б могло претендувати на пам’ятку, але в мережі ми натикалися на світлини залишків кладки підмурівку основи стін, тож хотілося на власні очі побачити все, що залишилося від твердині.

Якщо їхати зі сторони обласного центру – то слідуємо центральною вулицею Городка, перетинаємо місток та одразу ж звертаємо праворуч, де варто пройтися пішки, тим більше, що мандруватимемо ми не лише до залишків фортеці.

Простуємо звичайною ґрунтівкою та уважно вдивляємося по ліву руку у сплетення хащів. Між старими хатами тут і вигулькне стара кладка, котру вважають замковою! Ось цей невеличкий шматочок і все, що залишилося від твердині. Саме замчище буйно заросле деревами, тож пролізти туди практично нереально…

Юдейський кіркут

Продовжуємо йти доріжкою далі, адже на нас чекає чи не найкраще місце, з котрого відкриваються чудові краєвиди на Городок – старий юдейський кіркут XVIII століття. Нам вже не звикати бродити старими цвинтарями, котрі часто залишаються єдиними свідками старовини.

Старий єврейський цвинтар Городка дбайливо розчищений та дійсно вражає, адже знаходиться на височенному горбі, звідки справді чудово видно місто. Тож завітати сюди однозначно варто.

Сквер Виноградського

Повертаємося до центру містечка та завітаємо у невеличкий сквер, повз котрий будемо проходити. По центру тут височить погруддя видатної людини, про котру варто згадати окремо, щоб зрозуміти за які заслуги її увіковічено у центрі містечка.

На початку ХХ століття втіленням усього передового у сільському господарстві став маєток власників Городка – банкірів та музикантів Виноградських. Саме Сергій Миколайович Виноградський (1856-1953) і вивів своє господарство на такий високий рівень! Та окрім цього С.М. Виноградський ще й всесвітньовідомий вчений-мікробіолог, він став одним із основоположників ґрунтової мікробіології та створив фундаментальну вчену працю «Мікробіологія ґрунту»!

Надгробки стали музейними експонатами

Від скверика Виноградського підіймемося на протилежний горбок до цікавого костелу Святого Станіслава, шпилі котрого видно здалеку. Костел справляє враження старовинного, але насправді збудований порівняно недавно на місці зруйнованого. Храм цікавий тим, що це фактично перший костел, збудований за часів СРСР!

Поруч із храмом розкинувся старий цвинтар, куди ми за звичкою і завітаємо. Одразу ж біля входу до храму, ліворуч від алейки стоять цікаві старовинні чавунні надгробки родини Скибневських, перенесені сюди як музейні експонати із сусіднього села Нове Поріччя.

Праворуч від костелу є також цікаве поховання Яна Третецького (1848-1882) в мотивах хреста котрого дехто вгадує вплив творчості Леонардо да Вінчі..

Нещодавно у центрі містечка почалося будівництво нового приміщення музею, тож сподіваємося, що невдовзі вибагливому туристові у Городку стане трохи цікавіше, але й тих невеликих шматочків старовини, котрі відкрилися нам, достатньо, аби зайвий раз подивуватися власній історії, багатій на цікаві події та цікавих людей. До наступної подорожі!

Читайте також: 

• Тарноруда - багате історією село на кордоні
• Стародавні замки та храми Дунаєвецького району
• Школи в палацах і музей Ахматової
• Стародавні церкви і руїни Сутковецької фортеці
• Мальовничі краєвиди і неймовірні пам'ятки Хмельницького району
• Антоніни - перлина, яка руйнується
• Скандал із Глібовим і палац у Чорному Острові
• Легенди і "родзинки" Сатанова
• Цікавинка на цвинтарі і дивовижні місця Летичева
• Палац Сангушків і цвинтар-музей у 600-літньому Ізяславі
• Руїни Зіньківської фортеці і храм, якому понад 500 років

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.