Ми свідомо не будемо перевіряти фаст-фуд, точки з випічкою на кшталт "Форнетті", адже головний критерій нашого відбору – наявність класичного обіду: перша та друга страви, салат, напій. Отож, що пропонують у їдальні ТДВ "Хмельницькзалізобетон".
Інтер’єр. Їдальня знаходиться на першому поверсі житлового будинку. На вхідних пластикових дверях висить графік роботи - з 10:30 до 16:00. Заклад розрахований на “своїх” основних клієнтів - працівників ТДВ "Хмельницькзалізобетон”. Тому чоловіків у робочій формі тут завжди багато.
Біля широких дерев’яних столів стоять офісні стільчики. Замінник шкіри на спинках і сидіннях вже потрісканий. Столи застелені квітастими столовими клейонками. На кожному столику є сіль та серветниця, щоправда, не завжди наповнена.
Меню. Усе, що приготували в їдальні цього дня знаходиться на столі роздачі. Роздрукованого меню у залі ми не побачили. Але дуже демократичні ціни показав чек. Схема проста - береш тацю з роздачі, озвучуєш жінці на видачі замовлення і йдеш до каси.
Загалом, асортимент вельми простенький. На вибір була лише пшенична каша з маслом або картопляне пюре. З перших страв можна було обрати або овочевий суп, або борщ. Страв із цільного м'яса, на зразок гуляшу або стейку, не було. Натомість запропонували “рублену котлету із курячого філе”. Із салатів на вибір були капуста або морквина.
Ціна. За повноцінний обід ми заплатили 24,50 гривень. Якщо порівнювати із попередніми столовими, то це одна із найдешевших. Вартість комплексного дорівнює ціні двох свинячих зраз у кафе “Бістро”.
Смак. Овочевий суп був злегка теплий, трохи пересоленим. Пшеничну кашу врятувала підлива помаранчевого кольору, в якій виднілися шматки моркви. І на смак, і на вигляд каша була явно переварена. Салат із моркви був свіжий, не гострий. Котлета виявилася суховатою і збитою. Томатний сік був ріденький, здавалося, що його розбавили водою. Ніяких спецій у стравах не використовували.
Гігієна. В закладі лише один туалет, який з першого разу знайти без підказки персоналу просто нереально. Він знаходиться в кінці зали за кількома дверима. Старенька плитка у вбиральні вже дала тріщини і навіть попадала. Рукомийник - чистий, було рідке мило. Але не працювала сушка для рук і під час нашого візиту води у крані також не було.
Обслуговування. Персонал їдальні - жінки у блакитних фартушках і кухарських ковпаках. Привітні. Щоб перевірити це ми влаштували невеличку провокацію. Під час оплати за обід, касовий чек відразу не забрали. Касирка викинула його у смітник. За кілька хвилин ми повернулися і попросили віддати чек, мовляв, забули взяти на початку. Касирка почала копирсатися у смітнику, шукаючи по нашому замовленню чек.
Підсумок. Заклад харчування від "Хмельницькзалізобетону" - типова радянська їдальня. Це стосується як меню, так і атмосфери в цілому. Око приємно радують ціни, але розумієш, що за таку суму претендувати на смачний і ситний обід не варто. Бентежать велитенські каструлі, які стоять просто на підлозі, та крихти на липких столах.
Один запах у закладі чого вартий! Обід у їдальні гарантує стійкий аромат на вашому одязі до кінця робочого дня.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.