Тестуємо туалет за мільйон: чи доступний він для візочників?

Нова безкоштовна вбиральня в парку Франка працює з кінця серпня. Її обслуговує комунальне підприємство “Спецкомунтранс”. Громадський туалет, який пристосований для людей з особливими потребами є також і в парку Шевченка. Наскільки зручний, вирішили перевірити журналісти vsim.ua. У цьому нам допоміг Віктор Кучер. Він щодня пересувається вулицями міста на інвалідному візку. Чи доступна громадська вбиральня і чого там не вистачає, він розповів журналістам. 

Пандуси - найбільша перешкода

Це - Віктор Кучер. Йому - 49 років. Чоловік прикутий до візка вже десять років. Скаржиться, щодня їздить вулицями міста і долає десятки перешкод. Для нього – це височенні бордюри і незручні пандуси. 

- Взяти хоча б Проскурівську. Ні одного перехрестя, повністю обладнаного пандусами. Буває, з однієї сторони є, з іншого – вже немає. Ці бордюри, якщо вони хоч на 5 сантиметрів вище норми – це вже для мене перешкода, - говорить Віктор Кучер. 

Чоловік добре знається на усіх параметрах і на перший погляд точно може визначити – доступне місце для візочника чи ні. Віктор є головою правління громадської організації “Світ без бар’єрів”. При перевірці враховував все – починаючи від нахилу пандуса до висоти унітазу. За його словами, нахил пандуса за будівельними нормами має складати 10-12%. Краще, аби він мав гумове покриття, а не з плитки чи асфальту - взимку слизько і небезпечно, додав чоловік. Своїми враженнями про інші “плюси” і “мінуси” вбиральні він поділився з журналістами. 

Віктор каже, пандуси з гумовим покриттям безпечніші, аніж з плитки чи бетону

Які зручності виділив:

• Просторий коридор в приміщенні, де можна вільно розвернутись на візку
• Стійкі поручні біля унітазу
• Чистота
• Наявність засобів гігієни (паперових рушників, туалетного паперу і мила)

Які недоліки помітив:

• “Пандус з гумовим покриттям був би зручніший, аніж з асфальтним. Взимку у слизьку погоду виїхати буде важко”
• “Можна було умивальник зробити на 10 сантиметрів нижчий. Бо є різні візки, у мене – високий, я дотягуюсь”
• “Біля унітазу крім металевих поручнів не вистачає бокового стільчика. Для мене зручно, а є люди з повністю непрацюючими ногами. Для них пересісти буде важче”
• “Потрібна кнопка виклику, якщо людині раптом стало зле. Такі я бачив в інших містах”.

Деталі експерименту дивіться у відео:

Що змінилось після відкриття

Громадську вбиральню вже здали в експлуатацію. Зараз вона знаходиться на балансі комунального підприємства «Спецкомунтранс». Якщо бути точними, то весь проект обійшовся у 1 141,870 гривень з бюджету міста. Вбиральня поки безкоштовна. Однак в мерії думають про те, аби в перспективі брати символічну плату за відвідування. Скільки і коли - поки не кажуть. 

Зараз є три зміни. За словами працівниць громадської вбиральні, прибирають і миють тут після кожного десятого відвідувача.

Ми перевіряли вбиральню після опівдня. В цей час в окремих кімнатах вже не було паперових рушників. Кімната для мам з маленькими дітьми була відчинена. Хоча зазвичай ключ потрібно брати у чергової. Єдине, чим вона  відрізняється від звичайної з написом «Ж» - це невеличка шафка з полицями (пеленальний столик) і більш простора кімната. 

Грошей з відвідувачів поки не беруть, як буде далі - невідомо

Крани справні, вода - холодна

У   жіночому бракує паперових рушників

Так виглядає кімната для жінок з дітьми. З візочком розвернутися можна. Є папір, серветки і мило. 

Пеленальний столик - єдине, щовідрізняє від кімнату "матері і дитини" від кімнати "Ж"

У чоловічому - три пісуари і окремі кабінки

Картонку замінили на коврик