Що не так з Бугом та Плоскою: пояснення активістів та чиновників

Що не так з Бугом та Плоскою: пояснення активістів та чиновників
  • Хмельничани регулярно бачать у річках брудну воду, мертву рибу і не тільки.

  • Які причини всього цього та що можна зробити?

Мертва риба, сморід, брудна, зелена чи застояна вода — на такі явища у річках протягом років звертають увагу хмельничани. Найчастіше таке помічають у Південному Бузі та Плоскій. Забруднення води зауважують і фахівці. Перевищення норм фіксують у Південному Бузі поблизу Копистина, тобто вниз по течії після Хмельницького. Цю річку спеціалісти неодноразово називали найзабрудненішою з тих, які перевіряли в області.

Аналізи води у річках найчастіше проводить обласний центр з гідрометеорології. Також цим займаються Держекоінспекція, Держпродспоживслужба та міське управління екології. Про перевищення природних показників у Південному Бузі повідомлялося, до прикладу, 1 серпня 2024, 2 травня 2024, 4 березня 2024, 3 жовтня 2023, 12 вересня 2023 та 30 травня 2023.

За словами фахівця обласного центру гідрометеорології Ольги Бондарчук-Жданової, підвищення рівня забруднюючих речовин у Південному Бузі вище Хмельницького спостерігають час від часу. Водночас нижче за течією перевищення є постійними принаймні з 1997 року. Зафіксовані перевищення не залежать від природних умов, зокрема погоди чи пори року. Є й позитивна динаміка. Рівні амонійного азоту та нітритного азоту цього року нижчі, ніж протягом 2021-го — 2023-го.

Відео дня

Мертву рибу в головній річці Хмельницького помічали, наприклад, 3 вересня 2023, 30 травня 2023, 17 травня 2023 та 3 серпня 2021. Це тільки ті випадки, які згадані на нашому сайті. Знаходили у Південному Бузі також залишки нафтопродуктів. А на річці Плоскій помічали позеленіння й малу кількість води, зупинку течії та навіть рух води у протилежному напрямку.

Зазвичай у таких випадках чиновники природоохоронної сфери обіцяють розібратися у ситуації, а часом і повідомляють результати досліджень проб води. Але не називають конкретних причин забруднення. Цими питаннями також переймається громадська організація «Річки Хмельниччини». 24 вересня її активісти провели зустріч з громадськістю. На ній були присутні, зокрема, представники міського управління екології, обласного гідрометцентру та офісу водних ресурсів.

Що не так із Південним Бугом

На думку представників ГО «Річки Хмельниччини», основними причинами теперішнього стану Південного Бугу є:

  • скидання відходів Наркевицького цукрового заводу у Наркевицькій громаді. За словами голови «Річок Хмельниччини» Віктора Карвана, ці відходи скидають у річку Мшанець, яка впадає у Південний Буг. У січні представники громадської організації та Держекоінспекції намагалися потрапити на відстійники цукрового заводу, але їх туди не пустили. Як розповів Віктор Карван, через скидання відходів фіксували загибель риби у Мшанці
  • скидання побутових стоків в мікрорайоні Гречани. Про це говорять активісти «Річок Хмельниччини» і підтверджує міське управління екології. Заступник начальника міського управління екології Інна Куцка розповіла, що її управління провело необхідні обстеження та передало інформацію іншим структурам. Вона також додала, що рішенням проблеми є будівництво каналізації, проте фінансування капітальних видатків під час воєнного стану заборонене. Крім того, міська рада продовжує віддавати землю під забудову, хоча управління неодноразово казало, що цього не можна робити, адже будівництво погіршить ситуацію з забрудненням води. До слова, станом на вересень минулого року до централізованого водопостачання у Гречанах був підключений 2031 абонент, а до централізованого водовідведення — 498
  • скидання вод з очисних споруд у Лезневому. Хоч ці води і є очищеними, але недостатньо якісно, вважає представник «Річок Хмельниччини» Павло Везденецький. За його словами, рівень інвестицій у сферу очищення стічних вод протягом 1990-х — 2010-х років не відповідає сучасним вимогам. Хмельницькому та іншими містам України ще далеко до виконання директиви ЄС щодо цього питання
  • спрямлення русла річки за радянських часів, зроблене для потреб сільського господарства. Такі ділянки простягаються між Хмельницьким і Голосковом та між Грузевицею і Чорним Островом. За словами Павла Везденецького, спрямлені річки мають нижчий рівень біорізноманіття та нижчу самоочищувальну здатність
  • зростання випаровування води через підвищення температури повітря та розорювання прилеглих земель. Ольга Бондарчук-Жданова зазначила, що 2023 рік виявився найтеплішим за 77 років спостережень (висновки щодо 2024 року можна буде зробити після його закінчення)
  • відсутність повного контролю за природоохоронними заходами, зокрема, вимірювань якості води до, під час та після внесення риби та хлорели. Крім того, деякі види риб, що їх випускають у Південний Буг, здатні накопичувати фосфор, який після їхньої смерті залишається у тій же річці. Натомість цю рибу могли б виловлювати, аби усунути накопичений фосфор
  • у Хмельницькому водосховищі замала кількість очерету — її збільшення могло б підвищити самоочищувальну здатність річки

Що не так з Плоскою

Як вже було сказано вище, на річці Плоскій у Хмельницькому помічали зменшення рівня води, зупинку течії та навіть її рух у протилежний бік. Також зауважували позеленіння води, до прикладу, у парку Чекмана. Причиною є «підпір» з Хмельницького водосховища, тобто вона «тисне» на води Плоскої, спричиняючи застійні явища.

2016 року розробили проєкт відновлення річки Плоскої, яким пропонується прокласти колектор до мосту на Кам’янецькій. Через нього води Плоскої скидалися б за мостом, де рівень води значно нижчий. На момент розробки проєкт оцінювали приблизно у 25 мільйонів гривень. Зараз це коштувало б дорожче.

Павло Везденецький зауважує — сучасні погляди полягають у тому, щоб позбавляти річки зайвого регулювання. Він також каже, що такий проєкт дорогий і не розв’яже проблем Плоскої. Також активіст розповів про систему водосховищ, яка є на річці. Це водосховища у Водичках, Малашівцях та Хмельницькому. Останнє частково розташоване також на території Чорноострівської громади. Цю водойму називають Царським озером.

За словами активістів та чиновників, користувачі водойм мають дотримуватися певних правил, зокрема:

  • мати договори оренди землі та водного об’єкта
  • мати паспорт водного об’єкта та паспорт гідроспоруди
  • забезпечувати екологічний пропуск води — 75 літрів за секунду
  • мати водомірні рейки та режим роботи
  • набирати та спускати воду з урахуванням екологічної доцільності, а не на власний розсуд

Фактично цих норм дотримуються не на всіх трьох водосховищах, в окремих випадках вони перебувають у стані реалізації. До прикладу, на Царському озері тільки у вересні цього року встановили мірну рейку. Більшу частину року, 10-11 місяців, водосховища набирають воду, а спускають у вересні-жовтні, аби виловити рибу. На Малашівецькому водосховищі, за словами активістів, немає достатнього пропуску води і контролю за її кількістю.

Окремо зупинимося на Царському озері. Водойма є штучною — її створили за часів СРСР для виробничих потреб заводу «Катіон». Проте за цим призначенням воно не використовується. За словами активістів, температура повітря з часом зростає, проте кількість опадів залишається незмінною. Тому випаровування з водойм зростає, особливо з тих, які мають велику площу поверхні (водного дзеркала).

За розрахунками «Річок Хмельниччини», з Царського озера влітку випаровується більше води, ніж потрапляє у нього. Зрештою далі по течії, тобто в напрямку міста, вода практично не надходить. Мало того, природне русло Плоскої в районі Царського озера зараз сухе, а вся вода потрапляє у те ж таки озеро.

Серед інших проблем Плоскої активісти називають також скидання побутових та вуличних стоків в межах Хмельницького. Активісти вважають, що слід правильно управляти тими водоймами, які є, а не будувати новий колектор для Плоскої. Павло Везденецький наводить приклад — мешканці міста щомісяця подають показники лічильника води, тим часом мільйони кубометрів води з водосховищ громади використовуються без належного контролю. Загальною проблемою, на думку активістів, є відсутність органу, який би займався водночас водоймами та пов’язаними з ними питаннями, як от гідроспорудами та охороною довкілля.

Присутні на зустрічі чиновники також зауважували ряд формальних проблем, зокрема:

  • капітальні видатки зараз заборонені через воєнний стан
  • частина об’єктів та споруд, які обговорювалися, перебувають у приватній власності, що обмежує втручання влади
  • Держекоінспекція може проводити перевірки тільки за зверненнями, а не за власною ініціативою
  • повноваження кожного органу влади обмежені

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (9)
  • Юрій Рибалкін

    Ви ще небачил  Буг між Роково і Копистин...
  • Морозов Александр

    Контролюючих органів і природозахисних - багато. Та тільки толку з них ніякого. Пристроїлись до халяви, надувають щоки, зображають бурхливу двяльність. Бездіяльність одних і безкарність інших.
  • Саша Лом

    А шо не так, наркевичі наприклад, відбашлялись меру і все норм, можна і хоч гавно зливати в буг, і проби покажуть що все норм.
  • Billi Mikhailov

    вырубили ради строймафии все насаждения. эти пдлы деньги рубят а потом свалят в страну где природу не уничтожили  и будут с нас ржать да уже ржут.  а мер все продает -мафия

keyboard_arrow_up