За проханнями наших читачів, ми розповідали вам про інфекціоністку Аліну Микитюк, сімейних лікарів - Богдана Скринька, Ольгу Пеленичко та дитячого отоларинголога Валентина Постемського. Усім цим фахівцям ще немає 30 років. Попри молодий вік, вони щодня доводять свою професійність пацієнтам. Цього разу знайомимося з лікарем-гінекологом.
27-річний Тарас Закутній працює в міському перинатальному центрі лікарем пологового відділення №1, що наразі надає допомогу вагітним, роділлям і породіллям, хворим на Covid. Він приймає пологи, оглядає жінок і призначає їм необхідне лікування. Досвід його роботи складає 5 років.
Професійного досвіду лікар набував не лише під час практики чи інтернатури. Тарас Закутній за власною ініціативою відвідував перинатальні центри та пологові відділення в різних містах України, а також побував у клініці в Австрії.
Молодий фахівець розповів, чому обрав професію гінеколога й привідкрив завісу своєї роботи. Ревнощі чоловіка пацієнтки, “матюки” під час пологів і задоволення від народження нового життя - про все це в інтерв’ю із Тарасом Закутнім.
Пов’язати своє життя з медициною Тарас Закутній вирішив у шкільні роки. На його вибір також вплинула й сім'я, адже він походить із династії лікарів: бабуся та дідусь, мати, тітка по татовій лінії, також молодший брат, що вже навчається в інтернатурі, - усі лікарі. Склавши іспити, Тарас вступив до Буковинського державного медичного університету. Навчався за бюджетною формою. Той час пригадує, як найкращий період життя. Гуртожиток, пари й знайомство із дисципліною, що припала до душі майбутньому гінекологу. Мова йде про акушерство. Тарас розповідає, що вивчаючи науку все глибше - інтерес до неї зростав і зростав. А після проходження літньої практики в Хмельницькій обласній лікарні, він остаточно визначився із майбутньою спеціальністю.
— Із самого початку навчання я хотів бути хірургом. Та згодом на практиці побачив усі реалії цієї роботи й змінив погляди, проте все ж таки обрав хірургічну спеціальність - акушерство. Також дуже все сподобалося на практиці. Особливо атмосфера, яка націлена на народження дитини. Під час практики ми спершу спостерігали за процесом, подіями у відділенні зі сторони, потім - ближче, спілкувалися з пацієнтками,. Згодом обстежували живіт жінки. У ті моменти згадував все, що вчив, і відтворював це на практиці, - розповідає Тарас Закутній.
У статусі студента-практиканта Тарас вперше побував на пологах. Відтоді цей процес, запав йому в душу.
Закінчивши 6 років навчання у “виші”, Тарас Закутній проходив інтернатуру в Хмельницькому міському перинатальному центрі. Там він почав знайомитися з акушерством ближче. Окрім огляду жінок й призначення їм лікування, медик вперше приймав пологи. Тоді не обійшлося без хвилювання. Та в результаті - він на власні очі побачив народження нового життя. “Це класне відчуття”, - пояснює медик.
Після цього етапу в лікарському житті, його направили на роботу у Деражнянську ЦРЛ. Як студент-бюджетник, він мав відпрацювати там 3 роки. Протягом року молодий медик займався здоров’ям деражнянок. Згодом перевівся до Хмельницького перинатального центру. На роботу влаштувався, каже, без грошей. З того часу Тарас Закутній працює лікарем пологового відділення №1.
27-річний медик чергує у пологовому відділенні, що на першому поверсі перинатального центру. Зараз там перебувають вагітні, які хворі на Covid. В обов’язки Тараса Закутнього входить прийом жінок до закладу, їхній огляд, обстеження, призначення лікування та приймання пологів.
У роботі Тарас Закутній керується певними принципами. Він виступає “за” природні пологи. Наприклад, без призначення зайвих препаратів. Своєю фішкою медик називає вміння пояснити жінці весь процес вагітності “по поличках”. Мовляв, такий спосіб заспокоює майбутніх мам, а подекуди ще й позбавляє страху перед пологами.
— Я “за” природні пологи без акушерської агресії. До останнього входить навіть необґрунтоване призначення препаратів чи стимуляція пологової діяльності тоді, коли цього не потрібно, - каже Тарас Закутній. - Мені подобається спілкуватися з жінками та пояснювати їм все. Я показую куди, звідки і як. Тим паче, що трапляються такі вагітні, які панічно бояться народжувати. У таких випадках я намагаюся довше часу їм приділити й змістовно пояснити весь процес. Як на мене, то це діє.
Звісно, що зі своєї практики лікар-гінеколог має чимало історій. Тарас Закутній розповідає, про випадки, коли народжували перед входом, не встигнувши увійти до перинатального центру. Тож дитина з’являлася на світ у “швидкій”.
Траплялося, коли вагітна народжувала всього за 10 хвилин. При цьому, каже лікар, сама не зрозуміла, як все сталося.
— Жінки часто кричать під час цього процесу. Щось на кшталт: “Нащо я на це погодилася”, чи “Щоб я ще раз йому народила”. Або, звісно, матюкаються. Та в цьому нічого такого немає. Ми, лікарі, з розумінням до цього ставимося. Бо знаємо, що процес болісний. Були випадки протилежні. Коли жінка народила і навіть не зрозуміла, що сталося. Вона казала: “Це що вже все?”, - розповідає молодий лікар.
Зважаючи на молодість медика, подекуди він стикається з ревнощами чоловіків своїх пацієнток. Один із таких випадків він добре запам’ятав. Адже закінчилося все, тим, що ревнивець взяв собі за кума героя нашого матеріалу.
— Якось я зустрівся з давнім знайомим, з яким не бачились протягом тривалого часу. У ході розмови розповів йому, що я гінеколог. Він це запам’ятав. Коли його дружина була вагітна, він до мене часто дзвонив за консультаціями. Сам він був ревнивим. Не дозволяв дружині ходити на огляд до чоловіка-гінеколога, тим паче народжувати в присутності чоловіків. Тож протягом вагітності вони консультувалися зі мною лише телефоном. Коли дитина народилася, товариш запропонував стати хрещеним немовляти. Я погодився, - розповідає Тарас Закутній.
Молодий гінеколог одружений. На запитання чи не ревнує його дружина - посміхається. Мовляв: “Стандартне запитання до чоловіків-гінекологів”. За словами Тараса Закутнього, кохана з розумінням ставиться до його роботи. Тож сцени ревнощів ніколи не влаштовує.
27-річний медик має чимало планів: завершити облаштування власного кабінету, розвивати блог в соцмережах, доносити корисну інформацію хмельничанам, проводити курси для вагітних і майбутніх батьків. Лікар прагне донести до майбутніх мам те, що пологів не варто боятися, а навпаки - переживати цей період на позитивних нотах.
Читайте також:
Лікар до 30. Розповідаємо про молодих медиків Хмельницького
Медик після “універу”. Розповідаємо про 29-річного сімейного лікаря Богдана Скринька
Медик до 30: хмельничанка Аліна розповіла про шлях від танців до роботи в інфекційній лікарні
Лікар до 30. Як Ольга Пеленичко впізнає пацієнтів за голосом та їздить на роботу в шоломі
Медик після “універу”. Дитячий лор Валентин малює з пацієнтами та навчає батьків
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Daria Kukurudza
Elena Bazovska
Taras Zakutnii reply Elena Bazovska
Taras Zakutnii reply Elena Bazovska
Володимир Купчанко reply Elena Bazovska
Володимир Купчанко reply Elena Bazovska
Taras Zakutnii reply Elena Bazovska
Таке трапляється дуже рідко, але трапляється;)
Elena Bazovska reply Elena Bazovska
Володимир Купчанко reply Elena Bazovska
Elena Bazovska reply Elena Bazovska
Володимир Купчанко reply Elena Bazovska
Христина Краковецька
Taras Zakutnii reply Христина Краковецька
Майя Олексиивна
Taras Zakutnii reply Майя Олексиивна