У Хмельницькому прощались із 21-річним бійцем 8-го окремого полку

Тут не діляться на знайомі чи ні, кожен присутній переживає втрату та горе як власне. Сліз не соромиться ніхто. Найважче тримати в собі увесь біль матері загиблого хлопця Олені Андріюк та його близьким.

Військовий 8-окремого полку спеціального призначення, радист радіогрупи загону Євгеній Андріюк народився 17 червня 1993 року у Деражні.

У 2012 році хлопець вступив на військову службу за контрактом. З кінця серпня Євген знаходився у зоні АТО. Під час одного з боїв поблизу села Осикове Старобешівського району Донецької області його поранили. За словами товариша по служі, який був очевидцем цього, військовий отримав осколкове поранення у бік та голову. Після чого зв'язок із солдатом обірвався і жодної інформації про його знаходження ніхто не мав.

Про загиблого Євгена Андріюка з теплотою відкликається його земляк Олег Бляхарський.

- Женя займався спортом, як і всі, любив життя. Це дійсно патріот, якого не треба було кликати, щоб чинити якісь бойові дії, аби вигнати ворога з нашої держави. Він це все робив як дійсно гідний син своїх батьків і своєї держави, - розповідає Олег Бляхарський. - Я вдячний батьках за такого сина, друга, побратима. Я не знаю, що сказати, бо дійсно цю скорботу важко виразити словами.

Товариш не приховуючи гнів каже, що хоче звернутись до керівників держави.

- Нас обстрілюють, у нас багато жертв, але ніхто до уваги цього не бере. Шкода дуже, адже батькам сина не повернеш, ще комусь чоловіка чи батька. Не можу зрозуміти, чому таке ставлення до військових.

Перший заступник голови ОДА Олександр Симчишин розповідає, що з початку війни Хмельниччина втратила більше 90 військовослужбовців.

- Скоро ми будемо мати вже свою хмельницьку Небесну Сотню українських воїнів, героїв,   які воюють за кожного з нас. Ми зобов’язані пам’ятати усіх наших героїв, маємо дякувати за те, що над нашим хмельницьким небом мир і спокій, що ми можемо тут працювати, водити дітей у дитячі садочки, а також дякувати за те, що Україна все таки має шанс, - каже Олександр Симчишин. - І обов’язково пам’ятати, це особливо стосується чоловіків, що ми маємо помститися за життя кожного воїна, маємо здобути перемогу у цій війні і будувати нормальну державу, заради якої віддали свої життя найкращі наші друзі, знайомі, родичі.

Прощались із військовим стоячи на колінах і з вигуками: Слава Героям!" та "Герої не вмирають!".

Поховають Євгена Андріюка 25 квітня на його Батьківщині, у Деражні. 

<

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.