Будинок, що на Проскурівській 1, спорудив ще наприкінці ХІХ століття проскурівський міщанин Соломон Барак за кошти, які він отримав з продажу газованої води.

Ще у 1880 році він привіз до Проскурова апарат для газування рідини вуглекислотою – сатуратор. Виробництво так званих «шипучок» розташовувалось у дворі будинку Торгового Центра (нині – «Дитячий Світ»). 
Цех зсередини більше нагадував звичайний сарай. У приміщенні циліндри з червоної міді наповнювали підготовленою водою. Самі ж споруди були занурені у дерев’яні бадді з льодом. Рідину спершу охолоджували, потім газували, розливали у спеціальні пляшки та розвозили по магазинам та ресторанам. 
Найпопулярнішою в той час була содова та сельтерська вода. Обидві виготовлялись за аналогічним принципом: в питній воді розчинялась певна кількість мінеральних солей і насичувалась вуглекислотою. Содова мала більший вміст вуглекислого газу, а сельтерська – мінеральних солей. 
Окрім цього, підприємство проскурівського поміщика виробляло і воду за власним рецептом – «Король», а самого Барака називали – «Король мінеральних вод».
З розквітом власного виробництва довелося обрати нове, більше місце для виготовлення продукту. Зі збільшенням прибутків воду почали розливати у двоповерховому будинку на розі вулиць Проскурівської та Соборної. На першому поверсі розташовувався магазин газованих напоїв, де можна було придбати і тістечка, булочки та пиріжки, а другий здавався квартиронаймачам. 

Олександрівська вулиця, а сьогодні - центральна Проскурівська. 

Тривалий час усі приватні заводи газованих вод не функціонували. Лише з 60-х років минулого століття почали випускати солодкі газовані напої «Лимонад», «Буратіно», а також вода «Хмельницька». Особливо популярною вона стала у 70-80-х роках як столова вода.

Друзі, надсилайте «ВСІМ»  фото старого Проскурова з коротеньким описом на адресу [email protected] Діліться історією та цікавими фактами про  зміни у нашому місті. 

Читайте також:

З іподрому до спортивної арени "Поділля"

На залізничному вокзалі Проскурова збирався місцевий бомонд
Від Бузького ставу до річки Південний Буг

У приміщенні паспортного столу служили червоні козаки

У будинку на перехресті Подільської та Грушевського був найкращий поліцейський пост

У приміщенні храму Андрія Первозванного колись був спортзал

У приміщенні полкового храму був склад для військових

У першому тролейбусі Хмельницького можна було проїхатись за чотири копійки

На місці теперішнього Будинку культури колись був театр

У церкві Різдва Богородиці був склад та місцевий архів

Там, де сьогодні хмельничани реєструють шлюб, раніше жили військові та лікувалися діти

В будівлі Хмельницької міськради колись вивчали Закон Божий

Будівля готелю «Слон» пережила війни та революцію

Як змінилася центральна аптека Дєрєвоєда