Декомунізовано: на карті Хмельницького з’явилась лише одна «жіноча» вулиця

У Хмельницькому нові назви отримали близько півсотні вулиць. Вулиця Степана Бандери, Повстанська, вулиця Холодноярців чи Гетьмана Виговського. Багатьом такі назви імпонують, однак у соцмережах нерідко з’являються обурення мешканців. Хтось не бачить прив’язки цих постатей до Хмельницького, інші спочатку були проти перейменування взагалі, але в той же час були згодні хоча б на щось нейтральне. Журналісти «ВСІМ» підрахували, на честь кого перейменували вулиці, у яких мікрорайонах більше, а кого зовсім не торкнулась декомунізація. 

 

Менше десяти нових найменувань не пов’язані ані з політичними, ані з історичними діячами.  Це вулиця Бузкова , провулок Світанковий, провулок Спортивний, чи проїзд і провулок Ранковий. 

 

Зокрема, багато вулиць перейменували у Дубовому, Гречанах, Ружичній, трішки менше у мікрорайоні Ракове та Лезневе. Зовсім оминув цей процес Південно-Західний мікрорайон та Озерну.  

 

Наново нанесені на карту вулиці присвячені видатним чоловіків. Це - гетьмани, письменники, діячі УПА та художники. До прикладу, колишня вулиця Щербакова тепер носить ім’я знаного хмельницького скульптора і митця Миколи Мазура. Зокрема, «жіночих» вулиць у Хмельницькому дуже мало. В рамках декомунізації увічнили на карті Хмельницького лише американську співачку українського походження Квітку Цісик. Хоча й до перейменування лише одна вулиця, провулок та проїзд носили ім’я жінки – Раскової. Марина Раскова була радянської льотчицею та однією з перших жінок, яка удостоїлась звання герой Радянського Союзу. Вулицю переназвали на честь Митрополита Шептицького. Провулок і переїзд  змінили на співзвучні – Ранковий. 

Не відстояли гендерні питання і представниці жіночої половини у топонімічній комісії, яких було всього 8. Загальна кількість топонімічної комісії – 22 учасника. 

Незначна частина вулиць після декомунізація отримала імена хмельницьких діячів. Чому? Невже ніхто із наших місцян не удостоївся визнання більше, аніж діячі,  які навіть ніколи не були у Хмельницькому. Ситуацію прокоментував  історик та краєзнавць Сергій Єсюнін. На його думку, видатних митців Проскурова, які були б відомі всій Україні, не так і багато. 

- На жаль, точної статистики не ведуть, скільки точно вулиць названі на честь проскурівських діячів, а скільки – загальноукраїнських. Зі всієї кількості вулиць у Хмельницькому, а це більше 700, досить великий відсоток названі на честь відомих постатей місцевого рівня.  Проте з іменами наших земляків вулиці вже існують. А всі інші  – більш містечкового рівня. Наших письменників, поетів і художників, які вийшли на рівень України, можна порахувати на пальцях однієї руки. Серед письменників це Павло Гірник, він зараз живий-здоровий. Серед художників у нас лише Микола Мазур. Є ще інші, більшість з них живі і працюють. Ще є буквально 2-3 письменника. Але так, як прийнято називати вулиці там, де вони народились. То це переважно села і райони нашої області. Можливо, в цьому і проблема, - каже Сергій Єсюнін. – Так ж тенденція із жінками, на їхню честь чомусь теж не дуже багато вулиць.

Читайте також: Рибалка на Бандери: що думають про нову назву мешканці вулиці