- Я чергую вночі на майдані з першого дня, як тільки поставили великий намет – з 7 грудня, і планую це робити надалі. Вночі ми сидимо у наметі і слідкуємо за порядком, п’ємо чай, розмовляємо про політичну ситуацію у країні, а вранці йдемо додому відсипатися. Я працюю фрілансером і перебування на майдані з таким графіком не заважає моїй роботі. Ввечері приходимо до намету знову. Цілодобово тут сидіти дуже важко, - каже 25-річний Андрій Гончаренко. – Мама добре ставиться до того, що я ночую на майдані. Вона щоразу приходить на мітинги.
Всередині намету не дуже тепло, під ранок взагалі холодно.
Але ми гріємося – нас зігріває буржуйка, настрій та віра у перемогу. Якщо людей у наметі менше, ніж шість, до нас приєднуються два міліціонери. Вони щоночі є на майдані, підходять до нас, запитують, як справи, а ми пригощаємо їх чаєм. Його та їжу ми приносимо з собою і нам вистачає на ніч.
Розпиття алкогольних напоїв у наметі категорично заборонене. Якщо до нас навіть приходять люди напідпитку, ми їх просто не пускаємо. Такі делегації є щоночі. Вони розповідають цікаві історії, просяться погрітися, але ми їх культурно просимо піти. Приблизно з одинадцятої до третьої ночі до нас підходять хмельничани, приносять нам деяку провізію, цікавляться, що нам потрібно, дискутуємо. Записуються і на Київ.
Протягом всього часу чергування майже не було особливих проблем. Спочатку, правда, були проблеми з дровами та опаленням. Але це оперативно вирішили. Зараз вдень складніше з провізією і відправкою людей на Київ.
Провокаторів і конфліктів у нас не було. Ми очікували, що подібні випадки можуть бути, але ніхто нас не чіпає. Люди до нас добре ставляться.
Новий рік я святкував з іншими черговими на майдані. Ми їли мандарини та пили безалкогольне шампанське. У наметі пили чай, періодично виходили на вулицю, дивилися на виступи на майдані, салюти. Святкуючих було близько п’яти тисяч. Мабуть, новорічна ніч пройшла набагато швидше, ніж інші.
Усі новини про #євромайдан у Хмельницькому - тут.