Конфлікти через право власності на житловий будинок чи приміщення - випадок непоодинокий у Хмельницькому. Нещодавно ми розповідали вам про конфлікт містян через столітню хату на Шевченка. Тоді хмельничанин Андрій в розпачі звернувся до редакції “ВСІМ” і розповів свою історію. Детальніше про це читайте тут.
Цього разу тематика ситуації схожа. В епіцентрі подій - будинок в середмісті Хмельницького. Історія пов’язана із їдальнею №33, Федерацією профспілок Хмельницької області та міськрадою.
Галина Дячук працює в їдальні з 1981 року. Нині вона є директором закладу. З самого початку в ці стіни вона вклала душу. Згадує, як хмельничани святкували тут весілля, гуляли на ювілеях і перекушували під час робочого дня. До слова, попоїсти сюди приходять й досі.
Почалася історія цього закладу ще з того часу, як він входив до тресту їдалень, що був державним підприємством та існував за радянських часів.
За словами пані Галини, за державний кошт і була збудована будівля на Соборній. Її три поверхи займав заклад харчування. Також там було виділено три аудиторії для Федерації профспілок Хмельницької області.
Із законом про комерціалізацію відбулися зміни, що торкнулися цього приміщення. Міськрада включила його до переліку об’єктів комунального майна. Галина Дячук розповідає, що у зв’язку із цим виник “юридичний прецедент”. Бо у Федерації профспілок з’явилося свідоцтво про право власності на будівлю, яке видав виконавчий комітет Хмельницької міської ради. Той документ жінка називає недійсним, що згодом підтвердив суд.
Відтак, заклад харчування якийсь час платив за оренду “профспілкам”. Пізніше суд визнав незаконним рішення виконкому міськради про оформлення права власності, яке було видано Федерації профспілок.
За словами директора їдальні, їх з будівлі хочуть виселити. Жінка розповідає, що періодично їм влаштовують потопи. Підозрює - це роблять навмисне. Та йти вони, каже директор, звідти не збираються. Бо в закладі безліч приватизованого їхнім колективом майна, що є вбудованим. Галина Дячук говорить, що свого часу за нього заплатив колектив орендарів із власної кишені. Тож дарувати обладнання ні міській раді, ні профспілкам вони не збираються.
Свого часу їдальня №33 була включена в державну програму приватизації у 1994 році. Колектив приватизував майно цілісного майнового комплексу і з 1997 року по 2008 рік платив протягом 10 років за оренду профспілкам. Так тривало доки суд не визнав, що рішення виконкому щодо надання їм права власності є недійсним. Коли було приватизоване майно, ми мали перше право на приватизацію приміщення - так по закону. У нас це право забрали, бо будівлю виконком віддав профспілкам. Через те, що будівля дісталася від держави безкоштовно, то нею маніпулюють як хочуть. Нас звідси хочуть виселити, а як нам піти, якщо тут стільки вбудованого обладнання? - розповідає Галина Дячук.
Пані Галина наголошує, що сплачувати орендну плату підприємство хоче на законних підставах. Каже, що документів про право власності на будівлю у міськраді не надають.
Іншу версію цієї ситуації розповіли у Федерації профспілок Хмельницької області. Завідувач юридичного відділу Петро Іванович говорить - будівля на Соборній, 55 є їхньою власністю й будувалася за “профспілкові” кошти.
Чоловік розповідає: до 2008 року їдальня №33 дійсно орендувала в них частину приміщення. Тривало так доки вони не вирішили підвищити вартість оренди. Директор закладу харчування із цим не погоджувалася. Саме тому Федерація профспілок підняла питання стосовно виселення їдальні з приміщення.
Ця будівля була побудована і введена в експлуатацію 30 червня 1980 року. Вона будувалася коштом профспілок. За державні кошти її ніхто не будував. До 2008 року їдальня знаходилася в орендних відносинах з нашим суб’єктом господарювання, на балансі в якого і знаходиться приміщення. Тоді Галина Дячук нам платила 1,50 за квадратний метр. На підняття плати вона не погодилася. Ми поставили питання про виселення. З її подачі почалися ті суди, які тягнуться досі. За оренду з 2008 року нам ніхто не платить. Рано чи пізно це зведеться до того, що вона буде виселена, - каже завідувач юридичного відділу.
В управлінні комунального майна нам підтвердили, що частина будівлі на Соборній дійсно належить Федерації профспілок. Решта приміщення, де їдальня №33 - на балансі управління праці та соцзахисту населення міськради. Про це ми вже зазначали вище.
Начальник управління Словян Воронецький каже: на баланс частину будинку їм передали в 2015 році. Договору оренди з їдальнею в них немає. Хоча, за словами керівника, документи на право власності вони мають. На цій підставі вони намагаються провести оцінку приміщення. У планах мають передати його управлінню комунального майна.
За оренду вони нам не платять. Ми хочемо провести оцінку приміщення, але не можемо туди потрапити. Нам кажуть, що будівлі немає в нас на балансі й ми не маємо права власності на це майно. Хоча всі документи є. Питання, яке зараз буде вирішуватися - це примусове входження з метою проведення оцінки через суд або органи виконавчої служби. Після проведення оцінки буде вирішуватися питання щодо передачі на баланс цього приміщення управлінню комунального майна. Бо нам не потрібна будівля, - каже начальник управління праці та соцзахисту.
Як бути із приватизованим вбудованим майном у їдальні №33? Адже саме через це директорка не хоче залишати приміщення, в якому пропрацювала десятки років й вклала в обладнання чималу суму коштів. З цим питанням ми звернулися до адвоката Андрія Сітнікова.
Експерт каже, що власник будь-якого приміщення має отримувати орендну плату за користування. Якщо цього не відбувається - він може розірвати договір оренди. Якщо документа немає, то він має право на виселення. Приватизація рухомого майна, за словами юриста, не дозволяє претендувати на нерухомість. Тобто на приміщення, в якому перебуває приватизоване обладнання.
Відповідно до закону про приватизацію майна державних підприємств, є велика і мала приватизація. Опис даної ситуації відноситься до малої. Якщо відбувається приватизація тільки обладнання, без будівлі - вони не мають права претендувати на нерухоме майно. Раніше було багато таких випадків, коли в приміщеннях знаходилися окремі підприємства - наприклад колективні чи державні. У таких випадках, як і у вашому, колектив приватизовував тільки рухоме майно. Чіплятися тільки за цей факт у цих ситуаціях не можна, - пояснює експерт.
З тієї точки зору, що обладнання не можна виокремити з будівлі - закон говорить про те, що виокремити можна будь-що без нерозмірної шкоди. Якщо без нерозмірної шкоди не можна відокремити, при тому що вони виходять з того приміщення, то власник має все компенсувати, - пояснює Андрій Сітніков.
Читайте також: “Будівельний конфлікт” зі сторічною хатою на Шевченка. Позиція власників і думка експерта
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Олександр Стаднік
ЧитачЧитачів
Читач28