Фан-зони у місті так і не відкрили. Але острівці вболівальників у Хмельницькому зустріти не важко. Тим паче коли грає наша команда. Журналісти «ВСІМ» дивилися футбол разом із чотирма сотнями хмельничан.
Про Євро-2016 зараз говорять майже усі. А в день, коли грає збірна України, футбол дивляться навіть ті, кого він в принципі й не цікавить. Усі хочуть проявити патріотизм і підтримати своїх. Хтось просто йде за компанію.
За годину до початку матчу Україна – Північна Ірландія на вулицях Хмельницького було як завжди людно. На Проскурівській прогулювалися закохані парочки і молоді сім’ї з дітьми. У парку Шевченка усі милувалися свіжістю від працюючих фонтанів і поглядали на завмерлу фонтан-кулю. Все, як завжди.
Чим ближче до старту гри, тим менше чоловіків можна було побачити на вулиці. Усі вони займали місця в кафешках і на літніх майданчиках. Найбільше вболівальників зібралося в кінотеатрі Шевченка. Зал тут розрахований на 459 місць. Практично усі вони були зайняті. Більшість - чоловіки. Хтось прийшов з гучною компанією, хтось із дітьми.
Усі вони заходили до кінотеатру у піднесеному настрої. Усі роздумували над тим, з яким рахунком переможе Україна. Робили прогнози. Розмови і перешіптування припинилися, як тільки залунав гімн України. Близько 400 вболівальників встали і заспівали його під акомпонимент мелодії з колонок. Гімн завершився під оплески і навіть свист. Далі головне – сама гра.
Наша збірна розпочала краще. Кожну вдалу дію гравців у жовтому глядачі в кінотеатрі зустрічали радісними і дружніми оплесками та «огошками». Хапалися за голову й тоді, коли була небезпека біля наших воріт.
Після не дуже видовищного першого тайму глядачі виходили просто перевести подих перед продовженням матчу. Стримано аналізували події першого тайму і заочно давали поради футболістам і головному тренеру. Обговорювати їхні дії і казати, як потрібно грати – невід’ємна частина вболівання за український футбол.
Більше критики полилося на жовто-синю збірну у другому таймі. Шоковані пропущеним голом вболівальники все ж не вірили у те, що Україна може програти. А далі… чорний екран. Через технічні проблеми у провайдера «Волі» сигнал просто пропав і не з’явився до фінального свистка. Хмельничани продовжили споглядання за однією із найгірших ігор у виконанні збірної в сусідніх кафе.
Розчаровані і злі вболівальники ще довго бродили вулицями міста. Коли живеш футболом і чекаєш з нетерпінням на гру улюбленої команди, від поразки відійти важко. Тим паче, коли суперник далеко не топова збірна у світі.
У перерві між таймами на зупинці біля "Офіс-центру" чоловіків майже не було.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
PAL